Back to the list of news

«Архітектура довіри»: у Дніпрі відбувся публічний діалог про нові стандарти благодійності

Share

Благодійність в Україні переходить від емоційного імпульсу до системної роботи, де довіра, прозорість і відповідальне лідерство  стають ключовими умовами ефективної співдії. Про це говорили учасники відкритої зустрічі «Архітектура довіри: дослідження, досвід та запит на прозорість».

Мета проєкту – трансформація  культури благодійності в Україні від стихійних «зборів на картку» до системних професійних процесів. Для Дніпра, де волонтерство працює в режимі максимальних навантажень та високих швидкостей, критично важливо, щоб усі механізми працювали чітко та зрозуміло.

 

«Благодійні організації формують довіру у взаємодії з донорами, а банк забезпечує надійну та безпечну інфраструктуру для цього процесу. Ми беремо на себе фінансовий моніторинг і контроль, щоб гарантувати прозорість роботи. Якщо ми рекомендуємо організацію, це сигнал для донорів, що вона відповідає необхідним стандартам. Саме тому, роблячи внесок, люди можуть бути впевнені, що їхня допомога працює на досягнення конкретної мети», – зазначає заступниця голови правління ПриватБанку з операційних питань Наталія Савчук.

Під час зустрічі  було представлено результати масштабного дослідження Інституту соціології НАН України та Центру соціальних змін і поведінкової економіки  про те, як змінюються стандарти благодійності в Україні. Дослідження свідчить: понад 80% українців вважають благодійність важливою частиною життя, проте лише кожен другий знає, кому можна довірити кошти. 51,2% українців зазначили, що завжди або переважно обмірковують, кому саме допомогти. 

 

Саме довіра – один з ключових факторів, який впливає на рішення допомагати, – говорить доктор соціологічних наук, член-кореспондент НАН України, член Ради Центру соціальних змін і поведінкової економіки Сергій Дембіцький. Так, за результатами дослідження, для 46,3% українців визначальною є репутація тих, хто проводить збір. А на необхідність відкритості та звітності організацій і фондів звернули увагу понад 70% опитаних. 

 

«Визначальними факторами для рішення людей – долучатися до зборів чи ні – стають репутація, звітність і відкритість – фундаменти ідеології «Архітектури довіри». Люди дають свої кошти тому, кого вони знають, хто має досвід і професійні підходи до своєї діяльності», – прокоментувала керівниця зі звʼязків з громадськістю ПриватБанку Олеся Жулинська. 

 

Благодійність в Україні стала важливим елементом стійкості суспільства, наголошують спікери. Утім відповідальність як перед суспільством, так і перед партнерами полягає в тому, щоб чітко розуміти свої можливості та не втрачати фокус, наголошує СЕО Superhumans Center Ольга Руднєва.

 

«Довіра виникає тоді, коли організація має експертизу, послідовно працює у своїй сфері та виконує те, що обіцяє. Саме це допомагає знаходити партнерів, об’єднувати людей навколо спільних цінностей і досягати результатів, яким довіряють».

 

Для такого регіону, як Дніпропетровщина, благодійність і волонтерство стали частиною щоденного життя сотень тисяч людей, говорить голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук:

 

«Дніпропетровщина – один із ключових прифронтових регіонів України. Коли до нас звертаються міжнародні партнери та благодійні фонди, ми насамперед допомагаємо зібрати й систематизувати потреби громад, щоб допомога потрапляла саме туди, де вона найбільш необхідна. По кожному проєкту ми забезпечуємо чітке розуміння того, як ухвалювалися рішення, куди спрямовані ресурси та яких результатів досягнуто. У цьому процесі бере участь весь депутатський корпус обласної ради. Рішення затверджують профільні комісії, а потім вони виносяться на голосування на сесії. Це найвищий рівень прозорості. Саме така відкритість дозволяє зміцнювати довіру донорів і залучати нових партнерів до підтримки регіону». 

 

Благодійність в Україні трансформується, вимагає прозорості, простих і зрозумілих правил.  «Багато невеликих благодійних фондів та волонтерських ініціатив мають бажання допомагати, але часто стикаються з надмірною бюрократією, яка забирає час і мотивацію, — наголосив радник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, операційний директор Українського Інституту Майбутнього Антон Гулідін. - Саме тому важливо створювати прості й зрозумілі механізми взаємодії».

 

Експерти зауважили: відкритість і чесна комунікація працюють не менш ефективно, ніж найкращі фандрейзингові кампанії. 

 

«Я переконана, що сьогодні все можливо, коли є спільна мета, довіра та сильні партнерства. Водночас важливо чітко розуміти різницю між волонтерством і професійною благодійністю, адже кожен із цих напрямів має свою важливу роль. Довіра виникає тоді, коли організації видимі, працюють системно, прозоро та відповідально, а люди розуміють, як саме їхня підтримка допомагає досягати результату», – говорить директорка БФ «Помагаєм» Марина Передерій.

 

Учасники дискусії переконані: прозорі стандарти – це прояв відповідального лідерства і  фундамент, на якому тримається довіра до благодійності. Вони дають безпеку кожному, хто допомагає, та надійні інструменти тим, хто робить благодійність своєю справою. Саме так в Україні формується нова культура допомоги – заснована не лише на небайдужості, а й на відповідальності, відкритості та спільних правилах.

 

Проєкт «Архітектура довіри» - партнерський проект Центру соціальних змін і поведінкової економіки та ПриватБанку.

 

 

Press Center contacts

Head office address:
1d Hrushevskoho Str., Kyiv, 01001, Ukraine,
press@privatbank.ua