Сьогодні відбулося слухання за участю судді Фанкорта у Високому Суді Лондона стосовно питань, що розглядалися під час слухання, що відбулося в період з 25 липня до 31 липня 2018 року. Суддя дійшов висновку, що докази основним чином вказують на ретельно сплановані шахрайські дії та відмивання коштів в особливо великих розмірах, що Відповідачі визнають, що Банк має достатньо обґрунтовану справу для розгляду щонайменше на сотні мільйонів доларів США, та, що договори поставок, оскаржені Банком, є удаваними, використаними як прикриття для виправдання витоку величезних сум коштів із Банку.
Незважаючи на те, що суддя визнав, що Банк став жертвою масштабних шахрайських дій, - на суму приблизно від 329 млн дол. США до 1.2 млрд дол. США, - він дійшов висновку, що англійський суд не має юрисдикції для розгляду позову Банку проти його колишніх акціонерів. Наразі, судове рішення не було офіційно винесене, оскільки суддя розглядає питання щодо суми достатньо обґрунтованої справи Банку, що було подане для розгляду сьогодні вранці.
Це судове рішення є лише першим етапом процесу та Банк отримав дозвіл на його оскарження в питанні юрисдикції, і беззаперечно впевнений, що в кінцевому підсумку йому вдасться привести свої позовні вимоги до розгляду в суді Лондона. Судовий наказ про всесвітній арешт активів залишиться чинним у повному розмірі до розгляду в Апеляційному суді інших питань Банку щодо отримання дозволу на оскарження з інших підстав.
Петр Крумханзл, Голова Правління Банку, заявив: “Зрозуміло, що суддя не сумнівався в тому, що колишні акціонери є відповідальними за багатомільярдні шахрайські дії в Банку. Ми будемо продовжувати повернення цих коштів за допомогою судового процесу в Лондоні та віримо, що англійський суд, в кінцевому рахунку, здійснить правосуддя між сторонами”.
Річард Льюіс, Партнер юридичної фірми Хоган Ловеллс, заявив: “Це рішення охоплювало низку складних сфер права в контексті юрисдикції, які як визнав сам суддя, були далеко не простими. Неминучим є те, що ці критичні питання щодо юрисдикції, які були оскаржені Відповідачами, будуть визначені Апеляційним Судом, і ми впевнені, що вони будуть вирішені на користь Банку. Якщо, як ми очікуємо, позовні вимоги Банку в кінцевому рахунку будуть приведені до судового розгляду в Англії, той факт, що Відповідачі не намагалися виправдати документацію, що використовувалася для обґрунтування незаконного привласнення коштів, ускладнить їм захист від позовних вимог Банку по суті”.
