Післявоєнна відбудова України — це шанс закласти фундамент для сталого майбутнього. Про це зазначив Голова правління ПриватБанку Мікаель Бьоркнерт під час щорічного бізнес-форуму Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який проходить у Лондоні.

 

«Короткостроково ми маємо чіткий виклик — у нас немає доступу до багатьох енергетичних ресурсів. Тож потрібно просто вирішувати це — і вирішувати негайно. Це має відбутися у зв’язці з іншими процесами. Якщо ми вже інвестуємо в оновлення інфраструктури — чому б не робити це одразу правильно, із дотриманням принципів сталого розвитку? І ми не бачимо жодних реальних перешкод — це просто треба робити. Є мотивація, є потреба — а отже, і можливість», — наголосив Мікаель Бьоркнерт.

За його словами, фінансові установи можуть і повинні бути рушіями змін у суспільстві, особливо в кризовий період. ПриватБанк, як один з найбільших банків країни, бере на себе відповідальність не лише за стабільність фінансової системи, а й за впровадження довгострокових екологічних рішень у фінансуванні бізнесу та розвитку громад.

 

Попри війну банк зробив кілька важливих кроків у цьому напрямі. У 2023 році банк затвердив ESG-політику, що стало важливим поворотним моментом для фінустанови. Було розроблено систему управління екологічними та соціальними ризиками, проведено ревізію всіх портфелів із визначенням ризик-апетиту, запроваджено списки виключень для корпоративних клієнтів. Банк також став сумісним зі стандартами Світового банку у сфері екології та соціальної відповідальності.

 

В ПриватБанку є повне розуміння, що при таких трансформаціях важливо приділяти увагу навчанню персоналу: понад 1100 працівників пройшли навчання з питань сталого розвитку, зокрема 800 — у регіональній мережі, де щодня взаємодіють із клієнтами, та ще 300 — у центральних офісах, що відповідають за кредитування та ризики.

 

«Наше завдання — не просто відповідати на запити часу, а формувати нові підходи, змінюючи культуру фінансування. Ми бачимо себе не лише як учасника економіки, а як інституцію, що може формувати екологічну відповідальність у суспільстві», — підсумував Мікаель Бьоркнерт.

 

Наразі перед Україною стоїть завдання реагувати на гострий дефіцит енергетичних ресурсів. Це спонукає до впровадження нових підходів — від енергоефективності до пошуку альтернативних джерел енергії. Саме тут роль банку є ключовою: надавати інструменти, консультації та фінансування для рішень, які враховують кліматичні аспекти.

 

Голова Правління підкреслив, що поряд із короткостроковими заходами потрібно працювати над довгостроковою стратегією сталого розвитку. Україна має сформулювати чітке бачення: якою вона хоче бути через 5, 10, 15 років. І цей план має реалізовуватись паралельно з подоланням поточних викликів.