Навіщо люди кладуть гроші на депозити під 0% і навіть нижче

Гроші – це не тільки дохідність

Оцінюючи депозит, ми найчастіше дивимося лише на ставку: що вища, то краще. Проте гроші, які вкладено в актив, мають ще три важливих критерії.

 

 

1. Ліквідність. Наскільки швидко та без втрат можна скористатися власними грошима.
2. Безпека. Наскільки надійно кошти захищено від втрати чи банкрутства установи.
3. Зручність. Скільки зусиль і часу потрібно витратити, щоб відкрити депозит та повернути кошти назад.

Ці функції також впливають на наші рішення. Наприклад, невеликий банк може давати привабливу ставку, але клієнт втрачає у зручності: відкрити та закрити депозит можна тільки у відділенні, а там – черги й ліміти на видачу готівки.

 

Тому люди іноді тримають кошти навіть в активах із низькою дохідністю. Вони платять не за заробіток, а за щось інше 👇

 

Протягом 20 століття у США були затребувані «різдвяні рахунки».

 

У листопаді клієнт відкривав рахунок з обов’язком вносити, наприклад, 10 доларів на тиждень весь наступний рік. Гроші можна було повернути тільки перед святами. Процентна ставка таких вкладів була майже нульовою.

 

Здається, послуга нелогічна, проте сумарні вкладення на ці рахунки досягали мільярдів доларів.

 

Виявилося, що обов’язок регулярного поповнення та втрата відсотків були для людей невисокою платою за впевненість у тому, що вони точно матимуть гроші на різдвяні подарунки. А неможливість забрати гроші до кінця строку вважали плюсом – так їх неможливо витратити (схоже на нашу функцію «Заклеїти Конверт» у Конвертах).

 

Джерело: книга «Nudge. Архітектура вибору», Р. Талер, К. Санстейн.

 

Ставка – це ціна за відмову від ліквідності

У контексті депозитів банк платить відсотки за те, що ви тимчасово відмовляєтеся від можливості вільно користуватися грошима. Чим довше банк може розпоряджатися вашими коштами, тим вищу ставку він пропонує.

 

Саме тому між різними рахунками часто існує така закономірність:

 

 

⚠️ Залучені кошти банк спрямовує на видачу кредитів. Коли ви кладете гроші на депозит без можливості дострокового повернення, банк може спокійно видавати кредит. Але ця логіка має і зворотний бік: якщо банку чомусь не потрібні «довгі» гроші, то ставка за депозитами може знизитися до нуля і навіть стати від’ємною – немає сенсу дорого платити за ресурс, якого й так достатньо.

 

Так може статися, коли в економіці забагато грошей і мало охочих їх позичати. І тут немає чому радіти.

 

• Бізнес боїться інвестувати, тому що не впевнений у майбутньому.
• Люди не беруть кредити і відкладають великі покупки. З тієї ж причини.

У результаті банки накопичують депозити клієнтів, але не можуть знайти, кому видати ці гроші в кредит.

 

Так сталося в Єврозоні в 2008 році. Далі – детальніше.

 

Коли ставка висока

Високі депозитні ставки зазвичай з’являються тоді, коли гроші в економіці особливо цінуються. Наприклад, якщо інфляція прискорюється, центральний банк підвищує облікову ставку – банки вимушені активніше конкурувати за кошти клієнтів.

 

Як вкладники ми радіємо високим ставкам, хоча вони можуть бути ознакою того, що в економіці проблеми.

 

→ Як облікова ставка НБУ впливає на ваші кредити, депозити і гроші в гаманці

 

Коли ставка наближається до нуля

Протилежна ситуація трапляється, коли центральний банк навпаки хоче розігнати економіку – зробити гроші якомога дешевими, щоб стимулювати кредитування та витрати.

 

Після світової фінансової кризи 2008 року багато розвинених країн жили саме в такому середовищі.

 

Базова ставка Федеральної резервної системи США майже сім років після 2008-го залишалася близькою до нуля. Безпрецедентний період в історії американської економіки. Видно, що з 2022 року ера безкоштовних грошей закінчилася. Зображення: платформа TradingView.

 

У такі періоди банкам вигідно позичати дешево, тож платити високі відсотки вкладникам економічно недоцільно. Ставки за депозитами падають до символічних 0,1–0,5% річних.

 

Коли ставка стає від’ємною

Здається, це проти логіки. Банк повинен платити за користування вашими грошима. А з від’ємною ставкою виходить так, що це ви платите банку. Проте саме така ситуація була в Японії та деяких країнах Європи.

 

У 2009 році центральний банк Швеції першим у світі встановив депозитну ставку нижчу за нуль, борючись із дефляцією.

 

А, наприклад, швейцарський банк UBS з 2021 року стягував 0,75% річних із залишків на рахунках, що перевищували 250 тисяч франків чи євро.

 

Звичайних клієнтів ця доля переважно обходила – банки свідомо встановлювали високі пороги, щоб не провокувати масовий відтік грошей.

 

→ Дефляція: у чому проблема, коли ціни падають

 

Чому взагалі виникають від’ємні ставки

Після кризи 2008 року банки стали значно обережнішими. Частину коштів вони залишали в центральних банках замість активного кредитування. Бізнес також не мав палкого бажання брати на себе нові зобов’язання. Центральні банки знизили облікові ставки, але економіка все одно не розганялась.

 

Тоді деякі центральні банки пішли ва-банк і встановили ставки нижчі за нуль. Ідея проста: якщо тримати гроші без руху стає збитково, банки будуть змушені видавати кредити. Навіть під невеликий відсоток це вигідніше, ніж платити штраф (а від’ємна ставка по суті є штрафом).

 

Парадокс: можна заробляти і біднішати одночасно

Можна отримувати відсотки за депозитом, але ставати біднішим. І навпаки: можна отримувати від’ємну ставку – і багатшати. Це питання дохідності.

 

Є два типи дохідності: номінальна та реальна.

 

• Номінальна – це цифра, яку банк зазначає в договорі.
• Реальна – це дохідність з урахуванням інфляції. Вона показує, чи зросла купівельна спроможність грошей, а не просто їх кількість на рахунку.

Реальна дохідність ≈ номінальна ставка мінус інфляція.

 

 

Саме тому в Японії та Швейцарії роками існували нульові та від’ємні ставки, але багато людей все одно тримали гроші на депозитах. Адже під час дефляції все одно заробляєш.

 

Чому це важливо розуміти саме зараз

Коли ви оцінюєте депозит, дивитися тільки на ставку – недостатньо. Вона лише показує, скільки банк готовий заплатити за користування вашими коштами.

 

Одна й та сама ставка за вкладом може означати різні речі залежно від економічної ситуації. Депозит під 5% може бути дуже вигідним в одному середовищі та майже безглуздим – в іншому.

 

Ліквідність, безпека та зручність важать не менше ніж ставка, особливо коли йдеться про подушку безпеки чи гроші, які можуть знадобитися будь-якої миті.

 

В Україні інфляція і вартість грошей в економіці залишаються відносно високими. Тому і ставки у нас дозволяють заробляти 👇