Всупереч логіці: як нафта коштувала -$37

Сергій продав квартиру. У ній залишилося піаніно, яке стояло там, скільки він себе пам’ятає. Дав оголошення на OLX – не купують. Знизив ціну – не купують. Написав «безкоштовно» – дзвінків немає. А квартиру потрібно звільнити за два дні.

І ось питання «За скільки я можу продати піаніно?» змінюється на інше: «Скільки я готовий доплатити, щоб його забрали?».

З нафтою у 2020 році сталося щось схоже. Розберемо, як корисний товар може мати від’ємну ціну – і до чого тут знижки 80%.

Як нафту роздавали з доплатою

20 квітня 2020 року ціна травневого ф’ючерсу на американську нафту WTI впала до -$37,63 за барель.

графік торгів ф’ючерсного контракту нафти марки WTI зі строком постачання в травні. 20 квітня нафта торгувалася за ціною -$37,63. Строк травневого ф’ючерсу завершувався наступного дня. Виникла ситуація, коли за позбавлення від контракту на нафту доводилося доплачувати. Зображення: Управління енергетичної інформації США (EIA).

Щоб зрозуміти, чому так сталося, треба сказати кілька слів про ф’ючерси.

Ф’ючерс – це контракт на купівлю або продаж активу в майбутньому. Наприклад, сьогодні сторони фіксують умови угоди, яка відбудеться через 3 місяці.

Але більшість трейдерів не збираються постачати чи отримувати нафту: контракт закривають або переносять до його завершення. Заробляють вони на коливаннях ціни.

 

⚠️ Стандартний контракт нафти марки WTI становить 1 000 барелів нафти, яку потрібно фізично постачати до міста Кушинг, штат Оклахома.

Отже, маємо відкритий фʼючерсний контракт, у якого незабаром постачання.

Ситуація цілком стандартна – зазвичай контракт продається. Але цього разу охочих не знайшлося. І в трейдера вже не просто фінансовий актив – у нього завтра буде 1 000 барелів реальної нафти, яку він зобовʼязаний прийняти в конкретному місці.

→ Що було б, якби ф’ючерсів не існувало?

Чому ціна на нафту знизилася: причина № 1 – попит

Весна 2020 року. Пандемія. Авіаперевезення зупинилися, люди значно менше користувалися автомобілями, частина підприємств зупинила роботу.

За тиждень до кризового дня переробка нафти у США впала до 12,8 млн барелів на добу – на 24% менше, ніж роком раніше. Сховища в Кушингу – головному хабі для фізичного постачання нафти WTI – стрімко заповнювалися.

Управління енергетичної інформації США (EIA)

 

Інерція пропозиції. А от видобуток не може змінитися так само швидко, як знизився попит. Свердловини – це не лампочка, яку можна просто вимкнути. Щоб їх тимчасово зупинити, потрібна зміна роботи обладнання, а для деяких родовищ зупинка та повторний запуск можуть означати й втрату частини продуктивності.

Попит уже провалився, а нафта продовжувала надходити.

ланцюг подій, які призвели до від’ємної ціни на нафту: падіння попиту → зниження обсягів переробки → скорочення видобутку → зростання запасів. Не врятувало навіть рішення OPEC+ скоротити видобуток на 9,7 млн барелів на добу: скорочення починалися 1 травня, а травневий WTI-контракт завершувався 21 квітня.

 

Це яскравий приклад сутності ринку: попит можна втратити за лічені дні, а зайву нафту все одно потрібно кудись подіти. Так, існують сховища, але вони перетворилися на другу проблему.

Чому ціна на нафту знизилася: причина № 2 – сховища

На той момент сховища Кушинга формально були заповнені на ~76%. Здається, проблеми немає – ще чверть вільна. Але порожнє місце не означає доступне.

Більшість вільного сховища в Кушингу на той момент уже було зарезервовано. Ринок боявся не просто фізичного заповнення резервуарів, а дефіциту доступної місткості для нових постачань.

Доповідь CFTC – Комісії з торгівлі товарними ф’ючерсами США.

 

І ось трейдер має контракт, строк якого завтра спливає.

  • Сховища немає.
  • Орендувати резервуар неможливо або дорого.

Потрібно терміново продати цей контракт!

Спрощено логіка торгів виглядала так: спочатку трейдери готові продати контракт дешево. Потім – майже за нуль. А коли покупців усе одно немає, настає етап: «Я доплачу, тільки заберіть».

Так ціна опустилася до -$37,63. Як і на піаніно з початку статті, тільки замість одного піаніно – тисячі реальних барелів нафти.

Один день – три різні ціни

Важливо сказати, що цей день був унікальним. 20 квітня 2020 року ринок одночасно показував таку картину:

  • WTI з постачанням у травні: -$37,63 за барель.
  • WTI з постачанням у червні: +$20,43.

Різниця між двома контрактами WTI – лише місяць. Але для травневого вже була паніка, а для червневого нічого особливого не відбувалося.

Проблема була саме з нафтою WTI. Найближчий на той момент червневий ф’ючерс нафти марки Brent торгувався по $25,57. Ця нафта мала іншу логістику та її не потрібно було фізично постачати до переповненого Кушинга.

 

Економіка не зламалася, навпаки – все логічно:

  • нафта через місяць – актив;
  • нафта завтра, яку ніде зберігати, – проблема.

Зростають витрати на утримання активу. Це все, у що обходиться володіння товаром, поки його не продали або не використали. І тут нафта стає дуже схожою на звичайний товар, який залежався на складі.

Товар на складі не лежить безкоштовно

Нафта – екстремальний випадок. Але той самий принцип зустрічається у звичайному магазині.

Наприклад, наприкінці березня в магазині залишився дорогий лижний костюм. Можна залишити його до наступної зими. На перший погляд, логічно: костюм нікуди не дінеться, нехай лежить. Тільки «лежить» – не означає «нічого не коштує».

У бухгалтерському сенсі складські запаси – актив. Але володіння цим активом створює витрати.

  • Потрібне місце на складі.
  • Товар треба обліковувати й переміщувати.
  • Він може пошкодитися, зіпсуватися або морально застаріти.

І ще одна ціна – заморожені гроші. Якщо магазин вклав 500 000 грн у товар, який дев’ять місяців лежатиме на складі, ці 500 000 грн не можна витратити на нову колекцію, обладнання та рекламу.

1️⃣ Магазин може ще вісім-дев’ять місяців зберігати костюм, тримати в ньому гроші й сподіватися, що наступної зими модель усе ще буде актуальною і її вдасться продати за тією самою ціною.

2️⃣ А може зараз сильно знизити ціну, повернути хоча б частину грошей і звільнити місце під товар, який продається навесні та влітку.

Іноді бізнес дійсно готовий продати товар майже за собівартістю або навіть дешевше, тому що витрати на утримання активу стають важливішими за потенційний заробіток.

Це не означає, що кожна табличка «знижка 80%» чесна. Стара ціна може бути завищена спеціально, а сама акція – грою маркетологів.

Але велика знижка сама по собі не є абсурдом.

інфографіка витрат на утримання активу. Ми, покупці, бачимо тільки річ – вершину айсберга. Під нею: місце на складі, облік, ризик псування, заморожені в товарі кошти.

 

Що це означає для вас

Одного разу графік ціни на нафту опустився нижче нуля. Здавалося б – епізод, але, знаючи обставини, ми можемо у звичайному житті по-іншому ухвалювати рішення.

Коли бачите дуже велику знижку
Особливо наприкінці сезону бізнес іноді просто хоче перетворити товар назад на гроші.

Це не привід автоматично довіряти напису «-80%», але й не привід відкидати купівлю лише через підозріло великий відсоток. Порівняйте акційну ціну з цінами на такий самий товар в інших продавців. Важлива саме кінцева ціна, а не розмір перекресленого відсотка.

→ Економіка знижок: як відрізнити реальну вигоду від ілюзії економії

Коли продаєте власну річ
Ви продаєте телефон, дали оголошення на OLX. Схожі телефони на ринку можуть продаватися приблизно за 8 000 грн. Але якщо вам потрібні гроші сьогодні, доведеться посунутися. Терміновість має ціну.

Коли щось купуєте
Важлива не лише вартість товару. Велика річ потребує місця й обслуговування. Купуючи авто, ми рахуємо вартість обслуговування, ремонту й безпеки.

У всіх трьох випадках працює однакова логіка: ціна речі та ціна володіння нею – не одне й те саме.

Підсумуймо

Нафта не перестала бути корисною, лижний костюм – захищати від холоду, а піаніно – бути музичним інструментом.

Змінилися умови володіння: час, терміновість, доступне місце та витрати.

Саме тому раціональна ціна іноді може становити 30% від початкової. Іноді – нуль. А за виняткових обставин – опуститися навіть нижче нуля.

Ціна – не властивість речі. Вона виникає з умов, за яких хтось готовий цією річчю володіти.