Пастка значних грошей: чому їх витрачають як премію, а не як зарплату

Патерн «легких грошей»: чому ми так швидко їх витрачаємо

Із зарплатою зрозуміло: надходить регулярно, потрібна для існування, тому ми вимушені під неї підлаштовувати витрати. Звідси й звичка витрачати обережно.

 

А от велика сума не вбудована в звичний ритм життя, тому патерн не спрацьовує 👇

 

 

* Тут і далі айфон – просто приклад найпопулярнішої купівлі. Ми нічого проти нього не маємо 🙂

 

Економісти пояснюють це так: ми не сприймаємо гроші як щось цілісне.

 

1. Є «гаманець зарплати» – кошти, які зароблені працею. До них ми ставимося обережно.
2. А є «гаманець удачі» – це премії, виграші, гроші від продажу спадщини або іншого активу.

 

Оскільки кошти з другого гаманця дісталися без важкої праці, ми підсвідомо їх знецінюємо.

 

Нобелевський лауреат Річард Талер назвав це концепцією ментального обліку. Оскільки гроші з другого гаманця важать значно менше, ми потрапляємо у пастку: купуємо умовний айфон за 100% премії, хоча ніколи б не купили його за 100% зарплати.

 

За відкритими оцінками (зокрема, зібраними з різних джерел компанією Worldmetrics):

 

• 29% переможців лотереї США купують предмети розкоші протягом року після виграшу, причому 15% відчувають фінансовий жаль з приводу цих покупок;
• 70% переможців втрачають 30–50% виграшу протягом 5 років.

Думка така: великі гроші, які надійшли відразу, витрачаються за логікою споживання.

 

🚨 У чому проблема

 

Насправді – ні в чому. Ви мріяли про новий айфон і купили його, коли отримали велику суму. Усе ок. Але подивимося на іншу поведінку з великими сумами – логіку інвестицій 👇

 

Як Норвегія зламала нафтовий шаблон

У 1969 році в Північному морі знайшли нафту. Для багатьох країн (наприклад, Венесуели чи Нігерії) нафта перетворилася на «голландську хворобу» – коли країна заливає економіку легкими грошима. Починають будувати, витрачати, піднімати зарплати, роздувати бюджет... Валюта невиправдано зміцнюється, виробництво вмирає, а коли ціни на ресурси падають, настає крах.

 

📝 Тобто країни, які несподівано отримали нафту (а отже, великі доходи відразу), ставляться до грошей, як ми до премії чи бабусиної квартири.

 

Норвегія зробила революційний хід. Логіка була такою: нафта – це не дохід, а капітал.

 

Гроші від продажу нафти Норвегія спрямовує у Національний інвестиційний фонд (Government Pension Fund Global). Фонд інвестує у понад 9 000 компаній у 70 країнах. Норвегія володіє ~1,5% всіх акцій у світі.

 

🚨 Але найголовніше – в залізному правилі Фонду: уряд має право брати з фонду не більше ніж 3% на рік (це очікувана реальна дохідність від інвестицій). Тобто витрачати можна прибуток з капіталу, а не сам капітал.

 

Різниця мислення

 

На це можна заперечити 👇

 

«Я хочу їздити на авто та насолоджуватися айфоном зараз, а не через 5 років»

Умовно: я отримав премію і витратив її на мрію. Я хочу айфон зараз і не хочу чекати, поки ці гроші щось там зароблять. Що тут не так?

 

👍 Ще раз: нічого. Проблема не в тому, що гроші витрачаються. Питання в тому, що залишається.

 

Шлях споживача

 

Сергій отримав піврічну премію 100 000 грн і купив новий айфон. Потім – навушники, гарний чохол і наостанок – спортивний браслет. Зараз Сергій реально щасливий, а це, будемо відвертими, важливе відчуття.

 

⚠️ Недоліки: смартфон, годинники, авто покращують життя, але це пасив у плані достатку. Вони потребують витрат на обслуговування, а ще втрачають у вартості 20% одразу після купівлі.

 

Минуло 1,5 місяця. Сергій із задоволенням користується гаджетами, про премію вже забув, гроші давно витрачено.

 

Шлях інвестора (Норвегії)

 

Максим також отримав премію 100 000 грн і також давно хотів змінити айфон на новий. Максим придбав на всі кошти держоблігації (ОВДП**) і через 15 місяців отримав прибуток ~18 000 грн.

 

З цих грошей Максим зробив перший внесок і взяв айфон у кредит, а 100 000 грн поклав на депозит, щоб із процентів вносити щомісячний платіж за кредитом, трохи додаючи із зарплати.

 

Максиму довелося чекати більше ніж рік, проте він має і гаджет, і капітал.

** Максиму трохи не вистачило знань у роботі з цінними паперами. Був момент, коли дохідність ОВДП зменшилася, а ціна облігацій зросла. Максим міг продати облігації на вторинному ринку. Тоді дохід був би більшим на 3 000 грн.

 

→ 5 Як заробляти на ОВДП: три стратегії

 

Головний інсайт Норвегії

Норвежці зрозуміли: якщо витрачати капітал, поступово біднієш. Якщо ж витрачати тільки дохід від капіталу, то навіть якщо нафта колись закінчиться, фонд і капітал працюватимуть.

 

 

🚨 Правило: витрачати прибуток з капіталу, а не капітал

Інвестора від споживача відрізняє наявність правил поведінки з грошима, які зʼявилися великою сумою раптово. Ось вони:

 

Мораторій на витрати
Не робити великих купівель у перший місяць. Ейфорія «легких грошей» має пройти.

 

Питання дохідності
Вкласти капітал, щоб отримувати дохід. Найпростіші інструменти – депозити та ОВДП. Депозити – звичні та зрозумілі. ОВДП – трохи складніші, проте дають більше прибутку.

 

Витрачати прибуток
Купувати щось тільки на проценти, які принесе капітал. Якщо процентів не вистачає, то поки що цю річ не можна собі дозволити.

 

Урок ілюзії великих грошей

Досвід Норвегії цінний тим, що руйнує ілюзію. Багато хто думає: «От якби в мене був мільйон, я б зажив». Але історія знає тисячі людей, у яких був мільйон, і вони його втратили.

 

За оцінками спортивного журналу Sports Illustrated

 

Приблизно 60% спортсменів NBA втрачають гроші протягом п'яти років після завершення кар'єри.

 

Джерело: Investopedia

 

Можливе обгрунтування: великі гроші надходять раніше, ніж люди навчаються ними керувати.

 

Норвегія показала:

 

• Якщо сприймати великі гроші як можливість купити більше речей, найімовірніше, їх буде втрачено.
• Якщо сприймати їх як капітал, гроші буде збережно та примножено.

 

Коли наступного разу отримаєте премію, згадайте цю статтю.