Перевірте, у що вкладено ваші кошти: про ліквідні активи та їх пастки

Що таке ліквідність

Ви продаєте квартиру. Зробили огляд ринку та знаєте, що її ціна – 40 000 доларів. Минуло 4 місяці. Потенційні покупці квартиру дивляться, але не купують. А гроші вам потрібні. Продаж можна прискорити, але доведеться знизити ціну. Наприклад, якщо зазначити 30 000 доларів, то протягом тижня квартиру точно куплять.

 

Через це нерухомість вважається низьколіквідним активом. Її важко продати швидко, якщо не падати в ціні.

 

Ліквідність – це можливість продати актив за ринковою або близькою до неї ціною.

 

Ліквідність є у всіх активів, в яких ви зберігаєте кошти: у грошей, нерухомості, меблів, ювелірних та мистецьких виробів тощо. Розуміючи її, можна більш якісно вкладати гроші.

 

Оцініть активи за допомогою матриці ліквідності. Врахуйте реалії продажу активу. Наприклад, золото перебуває в квадранті «Без втрат вартості», проте у зливків є різниця між ціною купівлі та продажу (називається «спред»). Продати золото з прибутком можна тільки з часом, якщо його ціна зросте.
 

Яка буває ліквідність

Ліквідність буває трьох видів, проте зручніше розуміти, як вона впливає на активи.

 

Високоліквідні активи – ті, що можна «обміняти» на гроші протягом кількох днів. Депозити з можливістю дострокового повернення, ОВДП (їх можна продати на вторинному ринку), валюта, гроші на картках.

 

Середньоліквідні активи – не такі швидкі, як високоліквідні, але їх також можна продати за ринковою ціною доволі швидко (1-3 місяці). Ювелірні вироби, авто, побутова та електронна техніка.

 

Низьколіквідні активи – перетворюються в гроші дуже повільно: від трьох місяців до кількох років. Нерухомість, довгострокові депозити без можливості дострокового повернення тощо.

 

 

🚨 У чому проблема

 

Строки в таблиці – річ умовна. Надавати певному активу рівень ліквідності треба обережно.

 

👛 Наприклад, готівка як актив має абсолютну ліквідність. Але уявімо людину, яка живе в селі та має накопичення в польських злотих. Це також готівка, але в селі польські злоті на гривню за ринковим курсом не обміняти і їжу на них не купити.

 

🥇 Або золото. Його вважають високоліквідним активом. Але продати золотий злиток складніше, ніж купити. Є банки, які злитки продають, але не купують. Ба більше, банк може купувати злитки тільки в центральних відділеннях великих міст. Виходить, що у золотого злитка в Києві висока ліквідність, а в якомусь селі – ні. Навіть якщо там є ломбард. Злиток можна здати швидко, але ж далеко не за ринковою ціною.

 

Ліквідність – це не тільки простота та швидкість обміну активу на гроші, а й відповідна ціна.

 

→ Не вірю ні в акції, ні у валюту. Чи є сенс зберігати гроші в золоті?

 

Як застосувати ліквідність у звичайному житті

Про ліквідність частіше згадують у бізнес-середовищі. Завдяки розрахункам ліквідності можна оцінити платоспроможність компанії. Ми з вами можемо взяти бізнес-методи, щоб оцінити, чи правильно вкладено кошти та в чому ризик.

 

Сергій заробляє 30 000 грн на місяць, а витрачає – 25 000 грн. Він має такі активи:

 

Миттєвої ліквідності

 

• Готівка та гроші на картці: 7 000 грн
• Криптовалюта (USDT на біржі): 3 000 грн

 

Швидкої ліквідності

 

• Валюта вдома ($500): 21 000 грн
• Депозит: 15 000 грн
• ОВДП (держоблігації): 10 000 грн

 

Повільної ліквідності

 

• Строковий депозит (без можливості дострокового повернення): 60 000 грн
• Золоті прикраси: 15 000 грн
• Старий iPhone для продажу: 10 000 грн

 

Погляньмо, чи правильно Сергій зберігає кошти. Для цього потрібно розрахувати три коефіцієнти: поточної, абсолютної та швидкої ліквідності 👇

 

Коефіцієнт поточної ліквідності – аналог фінансової подушки

Коефіцієнт поточної ліквідності показує, скільки людина може протриматися, якщо раптом втратить дохід.

 

Коефіцієнт поточної ліквідності = усі накопичення ÷ місячні витрати

 

Рахуємо для Сергія: 141 000 ÷ 25 000 = 5,64 (норма: 3,0 – 6,0)

 

Сергій може завдяки активам зберегти звичайний спосіб життя без доходу майже пів року.

 

Мати фінансову подушку більше ніж на 6 місяців можна за певних умов. Детальніше в окремій статті про фінансову подушку 👇

 

→ Розбір: чому у вас не виходить створити фінансову подушку

Коефіцієнт абсолютної ліквідності – на скільки днів життя є гроші просто зараз

У бізнесі абсолютна ліквідність – лакмусовий папір, який показує, чи здатна компанія погасити борги виключно за рахунок грошових коштів. У нашому прикладі коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, скільки протримається Сергій без додаткових залучень, якщо завтра залишиться без доходу.

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності = (готівка + гроші на картках) ÷ місячні витрати

 

Рахуємо для Сергія: 10 000 ÷ 25 000 = 0,4 міс.

 

Виключно грошові заощадження дають Сергію повну автономію на 10-12 днів. Чи достатньо цього, кожен вирішує для себе самостійно.

 

⚠️ Чому в розрахунку немає валюти

 

Вище – максимально суворий розрахунок, так роблять у бізнесі. Абсолютна ліквідність показує міцність компанії без додаткових операцій. Обмін валюти – саме така операція: з певними обмеженнями, спредом (різниця між ціною купівлі та продажу) тощо.

 

Для приватного життя можемо врахувати й валютні заощадження 👇

 

Рахуємо для Сергія: 31 000 ÷ 25 000 = 1,24 міс.

 

Виключно за рахунок готівкових коштів Сергій може автономно прожити півтора місяці.

 

Коефіцієнт швидкої ліквідності – болючість форс-мажору

Швидка ліквідність – показник стресостійкості життя. Це кількість грошей на випадок форс-мажору. Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, чи витримає людина раптову стоматологічну операцію, ремонт авто тощо за рахунок найбільш ліквідних активів, не вдаючись до продажу нерухомості чи довгострокових вкладень.

 

Коефіцієнт швидкої ліквідності = (миттєві активи + валюта + гнучкі депозити) ÷ місячні витрати

 

Рахуємо для Сергія: 56 000 ÷ 25 000 = 2,24 (норма: 1,0 – 2,0)

 

⁉️ Чому формула використовує місячні витрати, хоча йдеться про гроші для форс-мажору

 

Якщо у вас виникло таке питання, тримайте нашу повагу за спостережливість. Дійсно, ось у Сергія зламалося авто і потрібні гроші на ремонт, це форс-мажор. Який звʼязок такої події зі звичайними витратами на місяць?

 

Справа в тому, що місячні витрати – так званий базовий рівень болю людини. Наприклад, у Сергія зламався автомобіль, ремонт коштує 25 000 грн (стільки, скільки й місячні витрати). Коефіцієнт швидкої ліквідності = 1, а це означає, що він може оплатити ремонт, але тоді не буде за що жити місяць.

 

Ми не знаємо, скільки коштуватиме ремонт авто чи стоматолог – 5 000 чи 50 000 грн. Але Сергію простіше оцінити масштаб проблеми так:

 

• «Це лікування коштує мені 0,5 місяця мого життя»
• «Цей ремонт коштує 2 місяці мого життя»

 

Якщо в Сергія коефіцієнт швидкої ліквідності = 2,24, він розуміє, що може дозволити собі форс-мажор вартістю навіть у два місяці життя, і його фінансова система не розвалиться.

 

Коли краще рахувати ліквідність

У бізнесі баланс робиться на звітну дату. Для людини найкращий момент – день отримання основного доходу (зарплати), але до того, як ви почали витрачати її на обов’язкові платежі.

 

Робіть розрахунок раз на місяць в один і той самий день (наприклад, 1-е число або день зарплати). Так можна дослідити динаміку: ліквідність зростає чи ви «проїдаєте» запаси.

 

🤔 Чому зарплата не бере участі в розрахунках

 

Зарплата Сергія не бере участі в розрахунку ліквідності, але потрібна для контексту (звідки на картці взагалі взялося 7 000 грн).

 

• Зарплата – це грошовий потік. Те, що вливається в бак вашої машини.
• Ліквідність – це запас. Скільки палива вже є в баку та наскільки воно доступне.

 

Навіть якщо у Сергія зарплата буде 100 000 грн, але він витрачатиме 100 000 грн, його ліквідність може бути нульовою. Сергій може непогано заробляти, але фінансова безпека залежить від того, як він розподіляє гроші.

 

У бізнесі норми ліквідності закріплено навіть у законодавстві. У приватному житті вони умовні, проте бачимо, що Сергій не пройшов тест за двома коефіцієнтами.
 

Ліквідність: 3 головні пастки

Ліквідність допомагає оцінити активи та порахувати власну фінансову безпеку. Але є три пастки, в які можна потрапити навіть коли здається, що все зроблено правильно.

 

Пастка «паперового прибутку»

Ви купили 1 000 доларів за курсом 41,5, а сьогодні курс приймання – 41,1. Актив ліквідний, але ви миттєво втрачаєте частину вартості під час конвертації. Те саме стосується золота: ціна купівлі злитка завжди значно вища за ціну, за якою банк його забере назад прямо зараз.

 

Пастка «психологічного боргу»

Наприклад, приятель позичав у вас місяць тому 10 000 грн. Ви можете вважати ці кошти своїм активом, але їх ліквідність – нуль, поки гроші не опиняться у вас. Ніколи не включайте «обіцянки» у розрахунок фінансової подушки.

 

Пастка високої ліквідності

Не завжди висока ліквідність – це щось добре. Уявіть, що в розрахунку вище у Сергія абсолютна ліквідність = 5 (зараз 0,4). Чудова, надвисока ліквідність, проте вона показує, що Сергій занадто багато коштів тримає в готівці. Отже, гроші не працюють – Сергій неефективно керує заощадженнями.

 

А ще висока ліквідність активу не завжди означає безпеку коштів. Актив може бути ліквідним, проте його вартість стрімко падає за певних обставин. Новий смартфон можна продати швидко – це ліквідна річ. Але вже за кілька місяців після купівлі його ціна помітно падає, особливо якщо виходить нова модель.

 

Головне про ліквідність

Ліквідність допомагає оцінити активи, в яких ви тримаєте гроші: готівка, валюта, депозити, цінні папери, ювелірні прикраси, автомобіль тощо.

 

Ліквідність – це як швидко можна продати актив без втрати у вартості.

 

Актив може бути високої, середньої та низької ліквідності.

 

Абсолютну ліквідність має готівка (і трохи меншу – гроші на картках), проте оцінювати ліквідність бажано в контексті. Польські злоті в глухому селі – це також готівка, але за таких умов з нульовою ліквідністю.

 

Щоб зрозуміти, чи правильно розподілено кошти на активи, рахують коефіцієнти поточної, абсолютної та швидкої ліквідності.

 

• Коефіцієнт поточної ліквідності = усі накопичення ÷ місячні витрати
• Коефіцієнт абсолютної ліквідності = (готівка + гроші на картках) ÷ місячні витрати
• Коефіцієнт швидкої ліквідності = (миттєві активи + валюта + гнучкі депозити) ÷ місячні витрати