Міжнародні акредитиви

Документарний акредитив – інструмент здійснення розрахунків і мінімізації ризиків, що широко використовується в міжнародній торгівлі.
Акредитив для імпортера:

• гарантує виконання постачальником зобов’язань з відвантаження;
• надійне отримання належним чином оформлених товарно-супровідних документів, необхідних для отримання товару та митного оформлення;
• збереження коштів у разі, якщо постачальник все-таки не зміг виконати своїх зобов’язань за контрактом;
• можливість проводити платежі частинами за фактом відвантаження/виконання етапу роботи;
• інструмент отримання імпортного фінансування.

Акредитив для експортера:

• отримання платежу відразу після відвантаження/надання документів;
• наявність банківського зобов’язання платежу на час від підписання контракту до готовності до відвантаження товару тривалого виготовлення;
• можливість запропонувати покупцеві відстрочення платежу після відвантаження під зобов’язання банку за акредитивом.

Зараз основним документом, визнаним усіма країнами, банками та учасниками ЗЕД, є Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів, публікація МТП № 600, редакція 2007 р. (UCP600).

Правила, розроблені Міжнародною торговою палатою, застосовуються до всіх документарних акредитивів (включаючи резервні акредитиви, у тому ступені, у якому вони можуть бути до них застосовані) та є обов’язковими для всіх зацікавлених сторін за відсутності явної угоди про інше. Вони включаються в кожен документарний акредитив шляхом прямого зазначення в ньому, що цей акредитив підпорядковується Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів.

Резервний акредитив (Standby Letter of Credit), по суті, є банківською гарантією, що оформлено як акредитив, і зобов’язанням банку сплатити на користь бенефіціара за акредитивом гарантійну суму після настання гарантійного випадку (невиконання наказодавцем резервного акредитива зобов’язань перед бенефіціаром).

Строк отримання виручки залежить від багатьох умов акредитива (який банк є виконувачем, які строки та інші інструкції з перерахування коштів зазначив банк-емітент тощо):

• Якщо документи відповідають умовам акредитива, то виручку може бути отримано протягом 3–10 робочих днів після надання документів. Цей строк може складатися із строку перевірки документів, строку отримання коштів із банку-емітента, строку доставки документів у виконуючий банк (залежно від того, який банк є виконуючим).
• Якщо документи визнано такими, що не відповідають умовам акредитива, для платежу потрібне отримання згоди наказодавця, що значно збільшує строки платежу.

В акредитиві слід передбачити перелік документів, достатній для підтвердження виконання продавцем умов контракту.

Як правило, у списку документів присутні:

• комерційний рахунок;
• транспортний документ (свідчить про прийняття перевізником товару до перевезення);
• різні сертифікати (походження, якості, інспекцій третіх сторін тощо);
• страховий поліс.

Конкретний список залежить від умов поставки, виду транспорту, вимог до документів для митного оформлення цього виду товару. Рекомендується включати в перелік документи, що випускаються незалежними сторонніми організаціями (перевізниками, торгово-промисловою палатою, страховою компанією, інспекторською службою) – це знижує вірогідність підробки документів та дає додаткове підтвердження параметрів відвантаженого товару (кількість, якість тощо).

Також слід передбачити:

• кількість екземплярів документу (оригіналів, копій, фотокопій);
• сторону, яка виписує документ;
• вантажоодержувача за транспортним документом;
• наявність необхідних печаток;
• мову документів.

Під час роботи за акредитивом банки стягують окремі комісії за проведення різних операцій за акредитивом (відкриття, авізування, зміна, перевірка документів, надсилання повідомлень тощо).

Загальна сума банківських комісій за акредитивом залежить від багатьох параметрів:

• наявність підтвердження;
• кількість банків, що беруть участь в обслуговуванні акредитива; - сума акредитива, кількість відвантажень (пакетів документів, що надано за акредитивом);
• кількість змін до акредитива;
• умови розподілу комісій між наказодавцем і бенефіціаром.

Для відкриття акредитива з наданням фінансового покриття необхідно:

• надати в банк підписаний зовнішньоекономічний контракт;
• заповнити заяву на відкриття акредитива;
• надати покриття в сумі акредитива на рахунок покриття;
• оплатити комісії за відкриття акредитива.

Процедура відкриття акредитива без надання фінансового покриття складніша, оскільки потрібне надання документів для оцінки фінансового стану, оформлення договору про відкриття акредитива та договорів із забезпечення.

У платіжному розділі контракту рекомендується максимально повно застерегти умови акредитива (строки, банки-учасники, перелік документів тощо), щоб уже після відкриття не виникла необхідність внесення змін в акредитив, що забирає певний час і збільшує банківські комісії. Інколи доцільно включити в контракт додаток з проектом акредитива (з усіма його умовами).

Відкриття акредитива являє собою зобов’язання банку оплатити відповідним чином оформлені документи, але не факт перерахування Ваших коштів за межі України. До моменту платежу сума коштів, переданих у банк як якості покриття за акредитивом, знаходиться на Вашому спеціальному рахунку покриття. Звіт законодавчого встановленого строку розрахунків (180 днів) починається не з дати випуску акредитива, а з дати здійснення банком-емітентом платежу за акредитивом.

Авізування – надсилання іншому учаснику акредитивної угоди офіційного повідомлення про проведення тієї чи іншої операції (випуск, зміна, ануляція тощо).

Мова йде про перевірку банком документів, наданих продавцем і підтверджують відвантаження товару, його кількість, якість та інші параметри на відповідність всім умовам акредитива і вимогам Уніфікованих правил і звичаїв для документарних акредитивів (UCP600). При виявленні невідповідності умовам акредитива або інших протиріч банк вправі відмовити в оплаті документів. Комісія за перевірку документів стягується за акредитивами отриманим ПриватБанком (експортних акредитивів), якщо ПриватБанк є виконуючим банком.

Комісія, що являє собою винагороду банку за ризик і надане зобов’язання (платити за акредитивом), не забезпечене фінансовим покриттям клієнта. Ця комісія виражається, як правило, у процентах річних.