Крипта XVII століття: чому бульбашки виглядають раціонально в будь-який час

Що сталося в Нідерландах: як квіти стали дорожчими за будинки

Тюльпани з’явилися в Нідерландах як екзотична новинка.

 

Певні віруси призводили до унікального «розтріскування» пелюсток. Це створювало природний дефіцит.

 

Попит зростав разом із цінами. З часом учасники ринку почали укладати угоди на майбутнє постачання – щось схоже на сучасні ф’ючерси. Торгували квітами, які ще навіть не проросли. Це збільшило ліквідність ринку, учасників стало ще більше, а ціни зростали.

 

Люди бачили, як їхні друзі та колеги стрімко багатіють на тюльпанах. Страх втраченої вигоди змусив навіть скептиків долучитися до гри. Історики зазначають, що 400 років тому люди закладали будинки заради купівлі цибулини тюльпана, і ніхто не вважав їх божевільними.

 

Найсильніший страх інвесторів – не втрата, а те, що вони будуть гіршими за своїх колег.

 

Дослідження Стенфордського університету

 

Ціни зростали й зростали, а потім на одному з аукціонів не знайшлося покупців. Ланцюг очікувань на підвищення вартості тріснув, ліквідність зникла, і ціни обвалилися.

 

Стисло: що таке фінансова бульбашка

Фінансова бульбашка – це стрімке падіння ціни активу після такого ж бурхливого зростання, яке значно перевищує його реальну вартість.

 

Економісти по-різному пояснюють, що є бульбашкою. Дехто вважає, що якщо фондовий ринок впав на понад 30% за короткий термін, то бульбашка існувала. Водночас інші експерти вважатимуть таке падіння ведмежою фазою (на фінансових ринках виділяють бичачу фазу – зростання та ведмежу – падіння).

 

Під час тюльпаноманії за деякими свідченнями ціни впали на 90%.

 

Найвідоміший приклад – бульбашка доткомів. Індекс Nasdaq-100, який містить акції 100 найбільших за капіталізацією компаній, зростав 5 років, а у 2000 році обвалився. На відновлення показників знадобилося 10 років. Зображення: платформа TradingView.

 

⚠️ Відразу дуже важко сказати, чому ціна зростає: через економічний підйом чи через спекулятивний попит. Найчастіше про бульбашку кажуть уже після краху ціни, який відбувається, коли потік нових покупців вичерпується. Зникає надія, що завтра актив можна продати дорожче. Саме ця надія й живить бульбашку довгий час.

 

Чому бульбашки у всі часи виглядають логічно

Не вважайте приклад Нідерландів незвичайним. Якщо замінити тюльпани на нерухомість, криптоактиви, бум штучного інтелекту – побачимо ті самі ознаки. Бульбашки утворюються навіть на ринку праці, коли всі здобувають одну професію: в 90-х це були економісти, зараз – айтівці.

 

У певний момент нові учасники приходять швидше, ніж формується реальна цінність. Виділимо 4 фактори, чому у всі часи навіть раціональні люди вкладають у бульбашки всі гроші.

 

1. Самопідтверджувальне зростання

 

Зростання ціни сприймається як сигнал попиту. Якщо попит є, значить, існує цінність → якщо цінність існує → зростання виглядає виправданим.

 

У цій логіці немає очевидної помилки в нормальному стані ринку. Проблема в тому, що на піку вона починає живити саму себе. Ціну штовхає вгору не підвищення цінності, а очікування подальшого зростання.

 

2. Соціальне підтвердження

 

Фінансові рішення рідко ухвалюються в ізоляції. Ми дивимося на інших, порівнюємо себе зі знайомими. Якщо люди поруч заробляють, це стає дуже сильним психологічним аргументом.

 

Коли сусід купує нову карету завдяки перепродажу тюльпанів, небажання купувати виглядає не обережністю, а помилкою. Подумки вже приписуєш цей прибуток собі.

 

Згадували в інших статтях, але є сенс повторити: професійний інвестор насамперед рахує те, скільки може втратити, а початківець – скільки може заробити. Це фундаментально різний психологічний вектор.

 

→ Інвестиції без нервів: чи можна адаптувати під український ринок усепогодний портфель Рея Даліо

3. Відчуття керованого ризику

 

Поки ринок зростає, ризик не відчувається. Попередні успішні угоди створюють ілюзію контролю – здається, що ситуація зрозуміла та передбачувана. Коли актив зростає в ціні три роки поспіль, стратегія «купити сьогодні, щоб продати дорожче завтра» стає нібито перевіреним фактом.

 

Це упередження доступності: що частіше ми чуємо про нові рекорди якогось активу, то значно вище оцінюємо ймовірність подальшого успіху, ніж є насправді.

 

У фінансах поведінка часто важливіша за формальну логіку. Люди не обов’язково діють нерозумно – вони діють відповідно до сигналів, які бачать.

 

Книга «Психологія грошей», Морґан Гаусел

 

4. Дефіцит та історія активу

 

Рідкісні сорти тюльпанів справді були обмежені. Учасники ринку могли обґрунтовувати високі ціни: складність вирощування, унікальність, статусність. Будь-яка бульбашка тримається не лише на ажіотажі, а й на зерні правди, яке надає переконливості.

 

⚠️ Зауважимо, що вживати термін «криптоактив» як синонім бульбашки неправильно. Просто саме в криптоіндустрії наразі занадто легко створити таку бульбашку.

 

→ Урок на все життя: чого насправді вчить піца за 10000 біткоїнів

 

Чому бульбашка лопається

Точніше сказати – втрачає опору. Ціна активу перестає бути фактом, а стає припущенням, коли вперше немає покупця, який готовий купити зараз. У випадку з тюльпанами достатньо було кількох збоїв, щоб зруйнувати очікування. Учасники почали сумніватися, що квіти вдасться продати дорожче.

 

⚠️ Ціни обвалюються не тому, що актив раптом став нічого не вартий. Зникає узгодженість очікувань між учасниками ринку.

 

Чи можна розпізнати бульбашку та захистити себе

Хочеться написати, що все просто, і навести кілька ознак, але проблема в тому, що всі вони стають очевидними заднім числом. Те, що потім назвуть бульбашкою, в моменті сприймається як шанс.

 

А втім, згадаймо кілька ознак, які мають викликати певну тривожність.

 

⚠️ Величезний приплив нових учасників

 

Якщо про актив починають говорити люди, які ніколи не цікавилися фінансами, – це сигнал тривоги. Коли всі навколо від водіїв таксі до маркетологів в Instagram дають поради щодо інвестицій, велика ймовірність, що ринок уже в стадії перегріву.

 

⚠️ Дохідність – головний і єдиний маркер

 

Будь-яка інвестиція здійснюється заради прибутку, але коли ймовірна величезна дохідність – майже єдиний аргумент на користь купівлі активу і єдине, що ви про нього знаєте, краще не купувати.

 

Як захистити себе

Щонайменше дотримуватися двох правил: не вкладати більшу частину заощаджень в один актив та заздалегідь визначити ціну, за якої треба продавати.

 

1️⃣ Диверсифікувати кошти. Незалежно від віри в зростання активу, ніколи не складайте всі яйця в один кошик. Ідеально, коли в портфелі є активи, які по-різному поводяться на різних стадіях ринку.

 

2️⃣ Визначити ціну виходу заздалегідь. Насім Талеб у концепції «Антикрихкості» радить ухвалювати рішення щодо продажу на етапі купівлі активу, поки вас ще не захопили емоції. Визначте для себе: «Я продам цей актив, коли він зросте на 30% або впаде на 10%».

 

Тут є проблема. Пообіцяти собі вийти з активу легко, а от дотриматися обіцянки набагато важче. Уявіть: ціна активу стрімко зростає, ви дивитеся графік, повна ейфорія, а згідно з планом потрібно продавати. У це складно повірити, доки не відчуєш на собі, але повірте: графік гіпнотизує. Ухвалюється рішення ще почекати, і в цей момент ціна розвертається. Тепер продати ще важче, адже кажеш собі: «Нехай вона повернеться де була, тоді й продам». І це пастка, перший крок до збитків. Ціна не повернеться.

 

Що можна зробити. Не покладайтеся на силу волі. Встановіть у системі автоматичні значення виходу з угоди. Якщо такої змоги немає, зробіть обіцянку публічною перед своїми близькими. Так на вас буде тиснути соціальний обов’язок.

 

Якщо все одно продати актив важко через надію ще більшого зростання, застосуйте стратегію каскадного виходу – наприклад продаж по 25%, коли ціна досягає певних позначок.

 

Підсумуймо

Головний висновок із тюльпаноманії не в тому, щоб уникати будь-яких ризиків або ніколи не вкладати в популярні активи. Це нереалістично. Ми всі знаходимося в єдиному інформаційному полі та піддаємося тим самим сигналам.

 

Більш практичне питання таке: яку роль одна історія відіграє у ваших фінансах. Робити всю ставку на один сценарій, навіть якщо він виглядає переконливо, занадто ризиковано.

 

І ще одне: в кожному ринковому бумі більшість людей не помиляються – вони просто запізнюються.