Урок на все життя: чого насправді вчить піца за 10000 біткоїнів

Урок 1. Чому одні активи дорожчають, а інші ні

Усі активи живуть за однією з двох моделей: інфляційною або дефляційною.

 

Звичні нам паперові гроші можна надрукувати в будь-який момент. У минулому вони мали бути забезпечені золотим запасом, але зараз ні. Це інфляційна модель.

 

Ризики. Наприклад, ви купили долари на всі заощадження, а через місяць ФРС (Федеральна резервна система) надрукувала й влила на ринок ще трильйон доларів. Якщо це не підкріплено реальним зростанням економіки, станеться інфляція, і ваші долари частково знеціняться.

 

Інфляційна модель – це активи, пропозицію за якими може бути збільшено централізовано та легко: валюти країн, акції, облігації, деякі промислові метали та сировина, криптовалюти (окрім біткоїна).
 

Дефляційна модель протилежна. Біткоїн запрограмований так, що максимальна пропозиція обмежена 21 млн монет. Нові монети з’являються все повільніше, і до 2140 року випуск припиниться.

 

Економічний урок

Цінність дефляційного активу зростає не тому, що він кращий, а через обмежену пропозицію та зростання попиту.

 

🥇 За такою моделлю працює золото: щороку видобувають менше ніж 2% від того, що вже є в обігу, і збільшити видобуток майже неможливо. Тому золото цінніше за, наприклад, залізо.

 

Помилка Ганєца була в тому, що він обміняв актив із жорстким лімітом пропозиції на піцу, яку можна спекти в необмеженій кількості.

 

Але на його захист скажемо, що у 2010 про біткоїн знали лише ентузіасти, а шансів, що він зникне, було не менше, ніж шансів на зростання.

 

Як застосувати урок на практиці

Оцінюючи будь-який актив, поставте собі два запитання:

 

1. Хто і як може збільшити його пропозицію?
2. Чи є причини, щоб попит зростав швидше за пропозицію?

 

У 2020–2021 роках у Києві вводили в експлуатацію так багато квадратних метрів, що пропозиція росла швидше за попит. Це стримувало ціни попри інфляцію.

 

Приклади оцінки активів

Держоблігації (ОВДП). Держава може випустити новий транш (збільшити пропозицію), але якщо попит на захисні активи високий, ціна залишиться стабільною.

 

Квартири в центрі Києва. Землі більше не стане (дефіцит), але попит може просісти через кризу.

 

Долар США. Його можуть надрукувати, але глобальний попит часто нейтралізує цей ефект.

 

→ Чому б державі не надрукувати стільки грошей, щоб вистачило на всіх

 

Проте, дефіцит – це лише один бік медалі. Навіть найрідкісніший актив нічого не вартий, якщо в нього не вірять.

 

Урок 2. На чому тримається ціна всіх ваших активів

Цінність піци у 2010 році була очевидною – це їжа. Цінність біткоїна – ні. Угода відбулася тільки тому, що обидві сторони погодилися вірити в цей цифровий актив.

 

Економічний урок

Довіра – фундамент будь-якої ціни.

 

• Гривня спирається на НБУ та економіку України.
• Акції спираються на очікування майбутніх прибутків компанії.
• Біткоїн у 2010-му спирався лише на віру кількох тисяч людей у програмний алгоритм.

Інвестор завжди платить не за сам актив, а за віру: в державу, банк, компанію або в дефіцитність активу.

Матриця довіри до активів допоможе оцінити активи, між якими ви вибираєте.
 

Довіра може руйнуватися швидко (як у випадку з криптопроєктами без реальної цінності) або ставати новою нормою (як було з банківськими вкладами чи з платіжними картками на початку 2000-х).

 

Як застосувати на практиці

Перш ніж вкласти гроші в якийсь актив, запитайте себе, на чому тримається його ціна і хто є гарантом.

Приклади

• Депозит. Основа довіри – сам банк. Гарант – Фонд гарантування вкладів.
• ОВДП. Гарант – держава.
• Акції. Гарант – здатність компанії заробляти в майбутньому.
• Золото. Гарант – історична довіра та рідкісність.

Якщо гаранта забрати – ціна зникне.

 

Банківські депозити стали масовими тоді, коли запрацювали системи державних гарантій. До цього люди не довіряли банкам так, як тепер.

 

Урок 3. Еволюція грошей – шлях від сировини до засобу збереження

Цінність біткоїна пройшла класичний шлях:

 

1. Сировина. У 2010-му він коштував приблизно стільки, скільки майнер витрачав на електроенергію для видобутку монети.
2. Засіб обміну. Коли за біткоїн купили піцу, він вперше став «грошима».
3. Засіб заощадження. Коли люди почали зберігати в ньому свої кошти.

Як застосувати на практиці

Плануючи інвестиції, визначте, на якій стадії еволюції перебуває актив зараз.

 

Приклади

• Будь-яка нова криптовалюта. Вона ще не стала засобом збереження – занадто мало довіри.
• Золото. Відразу виконує функції і засобу обміну (історично), і збереження.
• Нерухомість. Часто вважається засобом довгострокового збереження.

Чому це важливо

Ганєц за одну угоду «переступив» зі стадії 1 у стадію 2. Уміння бачити такі переходи – ключова навичка інвестора.

 

Підсумуймо

Ця стаття не про біткоїн. Ми використовуємо історію купівлі двох піц як ідеальний приклад фундаментальних економічних речей.

 

Коли наступного разу оцінюватимете будь-який фінансовий інструмент (від валюти до інвестицій), поставте собі такі запитання:

 

1. Про дефіцит. Що буде з кількістю цього активу? Чи може пропозиція зрости швидше, ніж попит?
2. Про довіру. Хто або що гарантує цінність активу?
3. Про функцію. Для чого вам актив: для розрахунків, збереження чи спекуляції?

Історія з піцою – не історія помилки. У 2010 році ніхто не міг знати, що буде далі. Але це історія про фінансову грамотність – розуміння дефіциту, довіри та функцій активу.

 

Тому її й вивчають, і тому ви дочитали до цього місця. Залишайтеся з ПриватБлогом 😉