Індекс Доу-Джонса, той самий із американського кіно: що це і як впливає на ваше життя

Індекс Доу-Джонса вже 130 років показує настрій на фондовому ринку, а через нього – стан економіки США. Це термометр, за допомогою якого інвестор вирішує: купувати, продавати чи почекати. Індекс може впливати й на ваші рішення – наприклад, купувати авто за долари чи почекати.

 

Доу-Джонс – не імʼя та прізвище, а дві людини, хоча спочатку їх було троє. Що там сталося – дивимося далі.

 

Олександр Бихно: давно працює в банках

Як зʼявився і навіщо потрібен індекс Доу-Джонса

На біржах США торгують акціями майже 7 000 компаній. У кожної своя специфіка, структура та фінансові звіти, які впливають на ціну акцій.

 

Досліджувати всі 7 000 компаній, щоб розуміти стан ринку, нереально, тому акції компонують: за галузями, обсягом капіталу, структурою компаній тощо. Так зʼявляються різноманітні індекси, які економлять час і показують середню температуру на ринку.

 

З індексом Без індекса
Досліджувати індекс потрібно в динаміці. Наприклад, рух індексу показує спад на ринку – сигнал інвестору переходити в захисні активи. Навіть під час спаду ринку акції компаній поводять себе по-різному – зокрема й можуть зростати в моменті. У підсумку спад помічаєш запізно.

 

Як виник індекс Доу-Джонса

Індекс Доу-Джонса розробили Чарльз Доу та Едвард Джонс і опублікували в 1896 році.

 

Доу і Джонс вперше оприлюднили та звели до єдиного показника раніше закриту інформацію з біржі. Це відкрило шлях до інвестування звичайним людям.

 

Індекс Доу-Джонса розраховується на підставі вартості акцій 30 компаній США за простою логікою: чим більша вартість акції, тим успішніша компанія.

 

графік індексу Доу-Джонса з 2000 року. На ньому видно очевидний тренд угору, але в періоди криз індекс чітко показує спад. Індекс позначають DJI30 або DJIA (Dow Jones Industrial Average). Його за звичкою називають «промисловим індексом Доу-Джонса», хоча зараз до тридцятки належать компанії різних галузей. Чорними еліпсами показано, що відбувалося з індексом під час криз 2008 та 2020 років (-37% за лютий).
 

Насправді індекс створювали троє: Доу, Джонс і Чарльз Бергштрессер. Але останньому не пощастило – таким незручним прізвищем індекси не називають 🥲

 

Якщо серйозно, то Доу та Джонс вигадали ідею, а Бергштрессер в неї повірив і дав гроші. Ще до розробки індексу вони робили фінансові огляди, які писали від руки та розвозили у фінансові будинки. Потім грошей стало вистачати на типографію.

 

відсканована фотографія першого екземпляра фінансового огляду компанії Dow, Jones & Co. Такий вигляд мала перша сторінка з типографії фінансового огляду ще до створення індексу Доу-Джонса. Джерело: HistoryofInformation.com. До нього з 1884 року робили Dow Jones Average (транспортний індекс).
 

🧑‍🎓 Пікантність ситуації в тому, що ні Доу, ні Джонс не мали вищої освіти, не були брокерами чи трейдерами, а були спочатку журналістами, а потім – фінансовими оглядачами.

 

У першому розрахунку індексу Доу-Джонса було 12 компаній, пізніше їх стало 20, а у фінальній версії – 30. Усі ці компанії свого часу були системними для США, тому індекс непогано демонстрував стан економіки, що допомагало інвесторам ухвалювати рішення.

 

До речі, саме ці хлопці заснували відому газету The Wall Street Journal. Їхня біографія та історія створення індексу Доу-Джонса варта окремого матеріалу: були і конфлікти, і нестача грошей, і гострі сюжетні повороти.

 

відсканована фотографія першої шпальти першого номера газети The Wall Street Journal від 8 липня 1889 року. Шпальта має 4 колонки з текстом. Такий вигляд мала перша шпальта першого номера The Wall Street Journal у 1889 році. Джерело: Вікіпедія. Як бачимо, розробці індексу передувала величезна робота.
 

За якими компаніями розраховують індекс Доу-Джонса

В індекс включають 30 компаній, які визначають економіку США. А якщо взяти до уваги, що це міжнародні компанії, то і світову економіку.

 

скриншот з вебресурсу Barron’s із переліком 30 компаній, за якими зараз розраховують індекс Доу-Джонса, та динамікою ціни на їхні акції. Серед компаній: Microsoft, McDonald’s, Walt Disney, Visa, Apple та інші. Перелік 30 компаній, на підставі акцій яких розраховують індекс Доу-Джонса станом на листопад 2025 року. Джерело: фінансовий журнал Barron's.
 

Компанії можуть вилітати з індексу з різних причин. Наприклад, коли галузь вже не є визначною для економіки. У першому розрахунку індексу Доу-Джонса було 12 компаній: виробники техніки, цукру, гуми, тютюну, бавовни. А тепер там McDonald’s, Amazon і The Coca-Cola Company. Картина маслом еволюції світу за 130 років 🙃

 

Свіжий приклад: компанія Pfizer, відома за ковідних часів, була в індексі з 2004 року, але зараз її витіснили компанії інших галузей, зокрема й технологічна Salesforce.com.

 

Як рахують індекс Доу-Джонса

Індекс Доу-Джонса є зваженим за ціною* середньоарифметичним показником цін акцій на момент закриття біржі. Розраховується щодня, крім вихідних.

 

* Кожній компанії призначається певна вага за простою логікою: чим вища ціна акції, тим більша вага компанії в індексі.

 

Багато фінансистів критикують індекс за такий підхід, вважають його застарілим. Якщо компанія проводить якісь дії з акціями (зливання, розподілення тощо), то може втратити вагу в індексі, хоча з бізнесом нічого не трапилося.

 

У 2020 році Apple провела процес дроблення акцій у співвідношенні 4:1. Кожна акція стала коштувати приблизно в 4 рази менше, але їхня кількість збільшилася. Вага компанії в індексі суттєво впала.

 

Насправді цю проблему швидко виявили після розробки індексу. Якщо на початку рахували банальне середньоарифметичне значення, то потім його почали ділити на спеціальний коефіцієнт Доу. Це покращило показник, але критики все одно вважають недолік суттєвим.

Як рахують зараз

DJIA = сума вартості акцій 30 компаній / коефіцієнт Доу

 

Що впливає на індекс Доу-Джонса

Згадаймо ті самі американські фільми: «Індекс Доу-Джонса впав на 7%» – і трагічна пауза...

 

Зрозуміло, що якщо індекс розраховують за ціною акцій, то і впливають на нього події, які рухають фондовий ринок: рішення ФРС (Федеральна резервна система США – аналог нашого НБУ), дані щодо інфляції, рівня безробіття, твіти Ілона Маска, тощо.

 

Залежність проста: новини гарні → акції зростають → індекс Доу-Джонса зростає; новини погані – навпаки.

 

За що хвалять індекс Доу-Джонса

Найстаріший індекс – це вже перевага, оскільки інвестору доступні історичні дані за тривалий період. Можна відкотитися назад і подивитися, як поводив себе ринок приблизно в такій самій ситуацій 20, 40 або 100 років тому.

 

Простий розрахунок, зрозуміла логіка роботи індекса. Інші індекси мають більш складні формули та пояснення.

 

Індекс обʼєднує найвагоміші компанії. Рух ціни на їхні акції визначає загальний напрям, за яким підуть й інші гравці ринку.

 

За що критикують індекс Доу-Джонса

Фактично за те, за що і хвалять 🤷

 

  1. Логіку зваженості акцій вважають необʼєктивною. Компанія з більшою капіталізацією, але з нижчою ціною акції має в індексі меншу вагу, ніж протилежна компанія.
  2. 30 компаній, нехай вони і най-найкрутіші, недостатньо для повного розуміння подій на ринку. Багатьом сильним компаніям не вистачає місця в індексі Доу-Джонса. І не можна сказати, що вони не впливають на економіку.

Логічне запитання

На цьому місці у вас виникає запитання: «Якщо фінансистам так заважає, що компаній лише 30, то чому в індекс не додати, припустимо, ще 70 компаній?».

 

Доу, Джонс і Бергштрессер вважали, що 30 найбільших промислових компаній цілком достатньо, адже рух ціни на їхні акції потягне за собою решту ринку. Якщо якоїсь транспортної компанії немає в індексі, хоч вона і велика, то це нічого не змінює – її акції все одно підуть за ринком, як вагони за локомотивом.

 

Які ще бувають індекси

Найвідоміші – це індекси S&P 500 та NASDAQ 100, але взагалі їх багато. Доволі цікавий Russell 2000 – індекс компаній з малою капіталізацією.

 

S&P 500 – акції 500 компаній з найбільшою капіталізацією.

 

NASDAQ 100 – акції 100 компаній переважно IT-галузі.

 

Euro Stoxx 50 – акції 50 найбільших компаній Єврозони.

 

Shanghai Composite – акції більш ніж 1 000 компаній Шанхайської біржі.

 

FTSE China A50 – акції 50 найбільших компаній Китаю.

 

Яка користь від індексу Доу-Джонса звичайній людині

З інвесторами зрозуміло – індекс для них як термометр, який показує здоровʼя економіки, і допомагає ухвалити рішення. Але це тільки перша ланка. Пройдемо далі.

 

Припустимо, індекс Доу-Джонса впав на 5%. Це означає, що економіка США (а фактично і світова) трохи хворіє. Інвестори починають діяти обережніше – тобто вартість грошей зростає. Отже незабаром ми побачимо наслідки в цінах на пальне, курсі до долара тощо.

 

Наприклад, у лютому 2020 року індекс упав на 37%. Якщо людина, помітивши це, відклала велику купівлю в доларах, то суттєво виграла.

 

🇺🇲 Курс долара. Якщо індекс падає, інвестори тікають у захисні активи, долар дорожчає. Це впливає на курс гривні.
Ціни на пальне. Коли світові ринки нервують, нафтові компанії у складі індексу падають у ціні, і це може впливати на вартість нафти.
📈 Інвестиції та депозити. Коли Доу-Джонс зростає, прибутковість облігацій, валют, депозитів стабільніша.

 

Коротше кажучи

Індекс Доу-Джонса – один із найстаріших індексів, який розраховується на підставі руху ціни акцій 30 системних компаній у США.

Вперше індекс було розраховано в 1896 році.

 

30 компаній відбираються за ціною акцій. Чим більша ціна акції, тим більшу вагу має компанія в індексі.

 

Індекс Доу-Джонса – термометр економіки США.

 

Критики індексу вважають його нерепрезентативним (30 компаній – дуже мало, щоб робити висновки) та застарілим – мовляв, він багато факторів виносить за дужки. Наприклад, дохідність від дивідендів, базову вартість акцій тощо.

 

На захист авторів скажемо, що вони вважали, що 30 системних промислових компаній – цілком достатньо для розуміння ситуації, адже ці компанії, як потяг, тягнуть за собою інших. З цим можна посперечатися, адже буває, що різні галузі економіки відчувають себе діаметрально.

 

Оскільки стан економіки США впливає на весь світ, то і динаміка індексу впливає навіть на звичайних людей, і може допомогти ухвалювати рішення щодо оформлення кредитів або великої купівлі за валюту.