Інфляційні очікування: як ми з вами впливаємо на ціни в магазинах

Як інфляційні очікування змінюють ціни

За деякими товарами стежать усі люди. Якщо раптом дорожчає гречка, олія чи бензин, це може стати сигналом до дії. Побоюючись ще більшого зростання цін, ми починаємо закуповуватися про запас: консервами, крупами, туалетним папером, талонами на пальне, милом... Попит починає перевищувати пропозицію, тому продавці підвищують ціни.

 

Виходить, що ціни розігнали самі покупці. Працює цей ланцюжок на всіх рівнях.

 

Сергій, не поспішаючи, підшукував нову машину й планував угоду місяців через 10, коли на роботі мали дати хорошу премію. Але, побачивши, як дорожчають ціни на продукти, злякався, що через 10 місяців його авто подорожчає.

 

Сергій розірвав депозит, зробив перший внесок і купив авто в кредит.

 

Інфляційні очікування – це прогноз людей щодо цін на майбутнє. Якщо очікування високі, люди вважають за краще не відкладати купівлі: беруть більше кредитів і менше відкладають гроші.

 

Більше людей із високими інфляційними очікуваннями → більше купівель → вищими стають ціни на ці та інші товари.

 

Для бізнесу це працює так само: якщо виробник мила очікує зростання цін на пальне та інші закупівельні матеріали, то може підвищити ціну на продукцію заздалегідь, хоча матеріали ще не подорожчали.

 

Тобто інфляція відбувається тому, що ми її очікуємо й робимо через це певні дії зі своїми грошима. Філософи називають це самоздійснюваним пророцтвом.

 

Найбільш нервовими щодо майбутнього є підприємства та домогосподарства, а найбільш спокійними – банки та аналітики. Це доволі класичне розподілення. Як правило, банки та аналітики будують більш зважені інфляційні очікування з огляду на експертизу. Джерело: Інфляційний звіт НБУ за жовтень 2025 року.

 

Що довшим є горизонт планування, то меншим є вплив інфляційних очікувань. Якби Сергій планував міняти машину не через 10 місяців, а через кілька років, то подорожчання гречки та олії сьогодні навряд чи вплинуло б на нього.

 

Через це економісти розрізняють 3 види інфляції: спостережувана, фактична річна та очікувана. Зазвичай спостережувана інфляція вища, тому що люди оцінюють її не за звітами НБУ, а за власними відчуттями від походу в магазини. І в кожної людини сприйняття різне, оскільки різний продуктовий кошик 👇

 

→ Чому ціни зростають, і як інвестори захищають свої гроші

 

Хто і як заміряє інфляційні очікування

Замірюють інфляційні очікування через опитування. Спрощено: людину питають, яких цін на гречку вона очікує через 3 місяці. Опитують людей і підприємства. Потім ці дані оцифровують і вставляють в Інфляційний звіт, який НБУ публікує на сайті.

 

Інфляційні очікування більшості груп респондентів протягом останнього кварталу не поліпшилися (за винятком банків). Хоча очікування фінансових аналітиків були відносно близькими до прогнозів НБУ, очікування інших груп респондентів залишилися підвищеними.

 

Інфляційний звіт НБУ за жовтень 2025 року

 

НБУ використовує ці дані для ухвалення рішень щодо облікової ставки. Якщо очікування населення та бізнесу є стійко високими, НБУ може підвищити облікову ставку, щоб охолодити споживчий та кредитний попит.

 

Як наші очікування інфляції впливають на життя

Парадокс такий: наші очікування – річ ефемерна, а ось ціни змінюються через них реально. І не лише ціни.

 

Люди планують своє життя з певною вірою в майбутнє. Якщо моєму холодильнику 25 років і я вважаю, що ціни підвищаться, то я намагатимуся просто зараз купити новий. Але якщо я вірю в блекаути, то купувати не буду – нехай через стрибки напруги краще зламається старий холодильник, ніж новий. І так про все: чи робити ремонт, чи їхати у відпустку, чи міняти роботу...

 

Людина з високими інфляційними очікуваннями. Не накопичує грошей і не відкриває депозитів. Намагається вкласти гроші в товари, тому що «завтра буде дорожче». Інший шлях – вкласти гроші в активи, дохідність за якими перекриє інфляцію. Зазвичай такі люди схильні до підвищеного інвестиційного ризику.

 

Людина з низькими інфляційними очікуваннями. Більше аналізує офіційні фінансові звіти, стежить за діями регулятора та кредитно-грошовою політикою країни. Намагається не здійснювати імпульсивних купівель. Частину грошей тримає в захисних активах.

 

→ Що таке захисні активи, і як вони допомагають зберегти гроші

 

Інфляційні очікування та бізнес

З бізнесом відбувається те саме, що й із людьми. Якщо підприємство очікує збільшення витрат у майбутньому, то закладати їх у виробництво воно починає вже зараз.

 

Черговий парадокс: ціни на товар підвищуються зараз, тобто інфляція вже є, хоча фактичної підстави ще не сталося.

 

Незважаючи на те, про що ми говоримо в статті, попит не є в лідерах факторів, які впливають на ціну товарів та послуг. Як бачимо, бізнес більше звертає увагу на ціни на сировину, енергоносії, курс гривні та вартість трудових ресурсів. Джерело: Інфляційний звіт НБУ за жовтень 2025 року.

 

Інфляційні очікування та зарплата

Коли люди вірять у зростання цін, вони починають хвилюватися та заздалегідь вимагають індексації зарплат. Підвищені зарплати бізнес закладає в собівартість – і ціни на товари підвищуються. Спіраль закручується знову.

 

Що впливає на інфляційні очікування

Отже, НБУ опитує людей і бізнес, щоб обчислити інфляційні очікування. То які ж фактори впливають на відповіді респондентів?

 

Курс валют. Як тільки курс долара США підвищується, споживач може злякатися, що завтра він підніметься ще, тому треба встигнути купити iPhone сьогодні.

 

Щодо курсу до євро та долара очікування в респондентів плюс-мінус збігаються. Цікаво, що домогосподарства на початку року очікували зміцнення гривні. Джерело: Інфляційний звіт НБУ за жовтень 2025 року.

 

Особистий досвід. В іншій статті ми говорили, що рівень інфляції сприймається по-різному. Залежить від способу життя людини та рівня доходів. Тому інфляційні очікування в когось слабші чи сильніші. Водій миттєво реагує на підвищення ціни на пальне і може «увімкнути паніку». Натомість він не помітить зміни цін на молоко, якщо не п’є його.

 

Минулий досвід. Що більше стрибків було в людей у минулі роки, то більш схильні вони перекладати цей досвід на найближче майбутнє.

 

Цінові шоки. Це різкі стрибки цін у періоди криз. Згадайте пандемію. Ви ж теж про всяк випадок купили гречки та мила про запас?

 

Ситуація в економіці. У країнах із низьким безробіттям, соціальними гарантіями та твердою економікою інфляційні очікування зазвичай нижчі, а дії людей та бізнесу більш вивірені.

 

Довіра до НБУ та уряду в цілому. НБУ встановлює бажаний рівень інфляції 5%. Згадаймо, що помірна інфляція розвиває економіку. Питання в тому, чи знає суспільство про цей орієнтир, чи розуміє його, чи погоджується з ним і т. д. Чим більше суспільство вірить у держоргани, тим спокійніше люди реагують на те, що відбувається в магазинах.

 

Фінансова грамотність. У людей, які цікавляться економікою, нижчі інфляційні очікування. Вони розуміють, що є сезонні сплески цін. Розуміють, що подорожчання цукру не обов’язково означає, що треба терміново купувати ноутбук. Щоб таких людей побільшало, ми в Приваті й робимо цей блог.

 

Промінь світла в цьому царстві

Ми схильні болісно сприймати підвищення цін і довіряти лише тому, у що віримо. Якщо минулий досвід негативний, то інфляційні очікування стають гіпертрофованими. Споживча поведінка змінюється, виникає загроза спіралі, коли ми купуємо, бо боїмося зростання цін, а вони зростають, тому що ми купуємо. І пішло-поїхало ♾️

 

Промінь світла в тому, що не все так прямолінійно. Не всі люди й бізнес обов’язково щось роблять зі своїми грошима через інфляційні очікування. Крім того, НБУ також має важелі впливу. Якщо інфляційні очікування надто високі, то можна підняти облікову ставку.

 

Попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики дещо посилилися. З огляду на це НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5% у жовтні 2025 року.

 

Інфляційний звіт НБУ за жовтень 2025 року.

 

→ Як облікова ставка НБУ впливає на ваші кредити, депозити й гроші в гаманці

 

Що вам робити зі знанням інфляційних очікувань

Якщо ви стежите за інфляційними звітами НБУ, це допоможе більш зважено ухвалювати деякі рішення щодо грошей. Це стосується купівель, накопичень та іншого.

Купівлі

Якщо інфляційні очікування (особливо бізнесу) високі, то є сенс прискорити заплановану купівлю чогось великого. Адже бізнес підвищує ціни не тоді, коли складові собівартості вже подорожчали, а коли лише очікує їхнього подорожчання. Ви можете зіграти на випередження.

 

Саме тому люди в такі моменти охочіше беруть кредити. І щоб здійснити купівлі, і тому, що розуміють, що пізніше банки можуть підвищити ставки, адже для них зросте вартість кредиту.

Депозити

Якщо інфляційні очікування падають, це може бути вдалим моментом, щоб відкрити депозит або купити ОВДП, поки ставки за ними ще високі. Бо якщо прогноз справдиться, то вони в майбутньому знизяться.

Кореляція зі ставкою НБУ

Відстежуйте зв’язок між інфляційними очікуваннями та обліковою ставкою НБУ. Національний банк прагне знизити інфляцію та керує цим процесом за допомогою ставки.

 

Ситуація	Як реагують люди	Що варто зробити
Очікується зростання цін	Купують швидше, поки не подорожчало	Перевірити, чи підтверджуються очікування даними НБУ
Очікується сповільнення інфляції	Не поспішають із купівлями	Вкласти гроші в ОВДП чи депозити
Очікується дефляція або зниження цін	Відкладають витрати	Врахувати, що це знижує ділову активність

 

Коротше кажучи

Інфляційні очікування – це прогноз людей та бізнесу щодо цін у майбутньому.

 

Високі очікування призводять до активних купівель і, як наслідок, до реального зростання цін. Це явище називають самоздійснюваним пророцтвом – коли інфляція стається тому, що ми її очікуємо й діємо відповідно.

 

Наші очікування залежать від особистого досвіду, минулих цінових шоків, курсу валют і довіри до НБУ.

 

НБУ вимірює ці очікування через регулярні опитування населення та бізнесу й використовує їх як ключовий фактор для встановлення облікової ставки.

 

Знаючи про інфляційні очікування, ви можете виваженіше планувати значні купівлі (прискорювати їх у разі високих очікувань бізнесу) та заощадження (відкривати депозити за вигідними ставками до їхнього очікуваного зниження).