Чому ціни зростають, і як інвестори захищають свої гроші

Що таке інфляція

 

По-народному: інфляція – зростання цін.

 

По-науковому: інфляція – зменшення купівельної спроможності грошей.

 

Сергій зайшов до супермаркету по улюблене віскі. Побачивши ціну 800 грн, він подумав: «Гроші повинні працювати. Інвестую ці 800 грн, а через 2 роки куплю віскі та хамон»... І позичив гроші своєму товаришу.

 

Через 2 роки Сергій отримав борг з відсотками – 1050 грн і пішов до супермаркету. Але його улюблене віскі коштувало 1070 грн.

 

Сергій усе зробив логічно, але інфляція випила його віскі та з'їла уявний хамон.

 

Яка користь від інфляції

 

Прозвучить дивно, але інфляція необхідна для економічного розвитку. Питання тільки в її розмірі. Позитивне значення для економіки може мати низька (до 4%) інфляція. Помірна інфляція (до 10%) також може бути корисною, але тут вже більше роботи для державних органів.

 

Центральні банки встановлюють оптимальний рівень інфляції для своїх країн:

 

• Україна – 5%
• США – 2%
• Китай – 2–3%
• Бразилія – до 6%

 

Чи буває життя без інфляції

 

Іноді ціни знижуються, а купівельна спроможність грошей навпаки зростає. Найсвіжіший приклад – Японія. З 2011 року в країні були періоди з від'ємною інфляцією, яку називають дефляція.

 

Графік інфляції Японії. Дефляція була в 2008–2012 та в 2019–2021 роках.

 

Почекайте заздрити. Під час дефляції економіка зупиняється. Люди не купують товари, тому що очікують, що ціни знизяться ще більше. Виробництво закривається.

 

Найнебезпечніший варіант

 

Гіперінфляція – коли ціни зростають на десятки та сотні відсотків, іноді – за день. Довіра до грошей так сильно падає, що люди повертаються до бартеру – обміну товарів і послуг.

 

Через гіперінфляцію гроші слабшають так швидко, що часом уряд змушений запроваджувати купюри нового номіналу. У 2008 році в Зімбабве випустили купюру номіналом 100 трлн зімбабвійських доларів.

 

Відчуймо: 100 000 000 000 000. Зараз колекційну банкноту продають українські маркетплейси та сайти оголошень.

 

Чому ціни зростають, а гроші знецінюються

Зростання цін провокують кілька факторів: попит і пропозиція, девальвація національної валюти, порушення торгових процесів, друк грошей.

 

1 – попит більший за пропозицію

 

Коли товару більше, ніж покупців, його ціна падає. Коли покупців більше, ніж товару, ціна зростає. З грошима так само.

 

Коли на ринку грошей більше, ніж товарів у магазинах, продавці підвищують ціни. Саме тому через деякий час ми вже не можемо на ту ж суму купити те, що й раніше.

 

Деякі економісти саме попит вважають головним двигуном інфляції. Ось як це працює:

 

Припустимо, збільшився попит на соняшникову олію 🌻

 

Виробник збільшує замовлення на насіння соняшника в постачальника. Постачальник звертається до фермерів по більшу кількість сировини.

 

🚜 Фермери бачать підвищений інтерес до насіння та піднімають ціну.

 

Постачальники також змінюють прайси для виробників олії. Через декілька ланцюжків підвищення цін доходить до полиць супермаркетів: пляшка олії коштує більше, ніж раніше.

 

На перший погляд, подорожчання пов’язане з підвищенням ціни на насіння. Але першопричина – зростання попиту на кінцевий продукт. Коли люди активно скуповують олію, механізм ринку запускає ефект доміно: попит тягне за собою ціну.

 

Погодьтеся, є в цьому зла іронія: інфляція підвищується (робить життя гірше), коли населення має багато грошей для стимулювання попиту 🤦‍♀️

 

Чому грошей в обігу може стати більше

 

• Зростання зарплат
• Зниження податків
• Здешевлення кредитів
• Зниження обсягів виробництва

 

2 – девальвація національної валюти

 

Девальвація – знецінення національної валюти до так званих твердих валют (долар США, євро тощо). Іноді девальвацію робить держава для збільшення прибутку від експорту. Девальвацію завжди супроводжує інфляція.

 

Чи варто скуповувати долари через страх девальвації, і що це взагалі за звір

 

Чому ваше відчуття інфляції не збігається з офіційними показниками

Так буває: у звіті інфляція досягла 8,5%, але ми бачимо, що певний товар подорожчав значно більше.

 

Є такий термін «споживчий кошик». Ось за ним вимірюють інфляцію.

 

Умовно: раз на рік відповідний державний орган купує товари та послуги зі споживчого кошика. Якщо минулого року кошик коштував 100 грн, а сьогодні – 107 грн, то річне зростання інфляції становить 7%.

 

Зазвичай споживчий кошик зображують саме продуктовим, але це неправильно.

 

У споживчому кошику є сотні товарів і послуг: від хліба й тарифів на воду до пральних машин і послуг стоматолога.

 

🛒 Споживчий кошик у кожної людини та сімʼї свій. Тому всі ми сприймаємо офіційний показник інфляції по-різному.

 

Сергій снідає тостами з маслом і геркулесовою кашею, а Марина – салатом з авокадо та лососем.

 

НБУ звітує, що в травні інфляція пришвидшилася до 15,9%.

 

Сергій взагалі не в курсі, що в країні інфляція, адже геркулесова каша коштує, як і раніше, а масло виросло лише на 10 копійок.

 

А от Марина вважає, що цифри інфляції занижують, тому що авокадо коштує на 18% більше.

 

Як інфляція впливає на життя

Інфляція, яка йде не за планом, негативно впливає на вартість заощаджень, ставки за кредитами та бізнес.

 

💹 Вартість заощаджень зменшується

 

Якщо ви отримали більше грошей внаслідок вкладення грошей, це ще не означає, що ви маєте прибуток. Інвестори розраховують так звану реальну дохідність активу.

 

Реальна дохідність = дохідність активу – показник інфляції

 

Якщо ви не інвестор, то інфляція робить гірше готівкою, яку ви тримаєте вдома.

 

Сергій тримав вдома 100 000 грн. Протягом року інфляція досягла 9%. Отже, вартість ста тисяч Сергія також знизилася на 9%.

 

Один з варіантів захисту - покласти гроші на депозит. Якщо вони можуть знадобитися терміново - на депозит з можливістю дострокового закриття.

 

Якщо б Сергій тримав гроші на депозиті під 9% річних, то захистив би гроші від інфляції. По більшій ставці - заробив би.

 

Так само можна оцінити зростання зарплат і соціальних виплат.

 

Ставки за кредитами

 

Під час сильної інфляції банкам стає дорожче обслуговувати кредити, тому ставки за ними зростають.

 

🖋 Вплив інфляції на бізнес

 

Стрімка незапланована інфляція призводить до зменшення інвестицій. Бізнесу важко планувати, розраховувати собівартість, дотримуватися бажаної маржинальності.

 

📉 Економічне зростання сповільнюється

 

Щоб цього не трапилося, держава намагається керувати інфляцією, зокрема й за допомогою облікової ставки. Досліджуючи її, ви можете більш влучно ухвалювати рішення щодо кредитів і депозитів.

 

Як облікова ставка НБУ впливає на ваші кредити, депозити та гроші в гаманці

 

Як інвестори захищають гроші від інфляції

Інвестори шукають активи, у яких реальна дохідність буде позитивною. При цьому консервативна частка портфеля може бути сформована з низькодохідних інструментів і навіть з активів з нульовою дохідністю.

 

Консервативну частку портфеля формують так звані захисні активи: депозити, тверді валюти, нерухомість, держоблігації, золото тощо.

 

Депозити

 

Мабуть, найзручніший і найпрогнозованіший інструмент.

 

Вклад легко відкрити, легко керувати, не потрібні специфічні знання та спеціальні рахунки або договори з брокерами.

 

Ризики навколонульові. Під час воєнного стану та трьох місяців після Фонд повертає 100% вкладу разом із відсотками, якщо з банком щось трапиться.

 

 

 

Нерухомість

 

Нерухомість згадують передусім, коли йдеться про захист вільних коштів.

 

Насправді інвестиції в нерухомість набагато складніші, ніж здаються. На відміну від тих же депозитів, тут багато підводних каменів. Потрібен точний аналіз і зважування: купувати для себе або для здавання; яка буде дохідність у першому та другому випадках; як вплине на дохідність іпотечний кредит; як часто доведеться робити ремонт, якщо здавати квартиру тощо.

 

Вважається, що нерухомість тільки зростає в ціні на довгій дистанції, але це не завжди так. Наприклад, навпроти дому автора статті в Дніпрі побудували відомий яхт-клуб з павлінами, і квартира дійсно подорожчала на рівному місці. Пощастило. А могли побудувати завод з трьома трубами.

Держоблігації (ОВДП)

 

Захисний актив. Дохідність вища, ніж за депозитами. Можна отримати спекулятивний дохід через продаж на вторинному ринку. Про держоблігації дивіться наші гайди 👇

 

Гайд про держоблігації (ОВДП): як працюють, які бувають, як порівняти та сформувати портфель

 

Гайд № 2 про ОВДП: як передбачити зміну дохідності та порівняти облігації з різним строком

 

 

Золото

 

На довгій дистанції золото зазвичай згадується на одному рівні з нерухомістю. Це популярний захисний актив. Інвестувати можна у фізичне золото (купити злитки) або у віртуальне (угоди на біржах). Детальніше читайте про золото в нашій статті про девальвацію ☝

 

Товари

 

Народний спосіб боротьби з інфляцією – купівля товарів. Можливо, ви знаєте людей, які в 90-х та на початку нульових купували другий, третій і навіть четвертий холодильник. Оце воно.

 

З інвесторської точки зору спосіб не дуже, адже товар буде важко продати за ціною купівлі. Але психологічно цей спосіб захищає від страху перед інфляцією.

 

Якщо підете таким шляхом, то купуйте в «Оплату частинами». Так вигідніше.

 

Загадка

Наостанок – загадка. Усі знають істину: друкування грошей призводить до інфляції.

 

З 2008 до 2014 року монетарна база США зросла з ~800 млрд доларів до понад 4 трлн. Монетарна база – це кількість грошей, грубо кажучи. Інфляція повинна піти вгору, правильно?

 

Графік інфляції США. Відрізок з 2008 до 2014 року виділено червоним прямокутником.

 

Ось така історія. Залишайтеся в нашому блозі, будемо разом складати ці економічні пазли. Поки що спойлер: друк грошей може не призводити до інфляції, головне – куди ці гроші йдуть. Якщо, наприклад, в реальний сектор економіки, то це зовсім інша мелодія 🎻

 

Інфляція коротко

Інфляція – це зростання цін.

 

Визначається завдяки контрольним закупівлям так званого споживчого кошика, у якому є сотні товарів і послуг.

 

В Україні оптимальний рівень інфляції – 5%.

 

Низька інфляція розвиває економіку.

 

Щоб захистити гроші від знецінення, інвестори вкладаються в депозити, облігації, золото, нерухомість.