Чи варто скуповувати долари як захист від девальвації і що це взагалі за звір

Що таке девальвація

Девальвація – це знецінення національної валюти щодо так званих твердих валют.

 

 

Тверді валюти – це валюти зі стійким курсом, у яких інші країни тримають резерви. Найвідоміші тверді валюти – долар і євро. До списку можна додати фунт стерлінгів, японську єну, китайський юань та швейцарський франк.

 

Держава намагається керувати девальвацією, продаючи величезні обсяги доларів і євро – це так звані золотовалютні резерви.

 

Кому загрожує девальвація

У зоні ризику насамперед країни, що розвиваються, із сировинною економікою. Тобто з-за кордону купують більше товарів, ніж продають, а бюджет критично залежить від сировини, яку експортують

 

Коли імпорт перевищує експорт

 

Наприклад, ми купили за кордоном 200 товарів, а продали – 100. Бухгалтерською мовою в нас нестача в 100 товарів. Щоб її покрити, потрібно купити валюту. Іноді для цього держава змушена друкувати гроші – національна валюта слабшає.

 

Коли бюджет залежить від сировини

 

Бюджет хоч і не критично, але суттєво залежить від експорту зернових. Отже, ми залежимо від попиту й цін на світових біржах. Коли протягом 2013 року ціни падали, Україна менше заробляла.

Щоб покрити дефіцит доходу в разі зниження цін на світових ринках, держава може свідомо послаблювати національну валюту.

 

Умовно: пшениця коштувала 1000 доларів за бушель, і ми заробляли 1000 доларів – 40 000 грн. Ціна впала до 800 доларів. Щоб отримати ті ж 40 000 грн доходу, державі потрібно знецінити гривню до 50 за долар.

 

Якою буває девальвація

Девальвацію розрізняють за формою та ступенем контролю.

 

За формою

 

Відкрита девальвація. Держава оголошує про наміри послабити національну валюту. Курс може стрибнути просто за ніч: встали зранку, а долар коштує в півтора раза дорожче, ніж учора.

 

Під час девальвації гроші певного номіналу можуть стати непотрібними, і їх вилучають з обігу. Іноді девальвація супроводжує грошову реформу.

 

До 1996 року в Україні в обігу були так звані купонокарбованці.

 

Держава провела грошову реформу: купони обміняли на гривні в співвідношенні 100 000 : 1. Сто тисяч купонів перетворювалися на одну гривню.

Ось так виглядав купон. Усі в країні були мільйонерами 🤷 У 1998 році в автора в Жмеринці помер прадід. У його заначці знайшли пів мішка купонів різного номіналу, якими ще довго розпалювали вогонь у пічці.

 

Закрита девальвація. Курс знижують поступово, без оголошень. З одного боку, так вітчизняний бізнес має час підлаштуватися під зміни. З іншого – держава змушена розпродавати золотовалютні резерви, щоб тримати курс.

 

За ступенем контролю

 

Контрольована девальвація. Держава сама послаблює національну валюту. Нацбанк контролює процес і може утримувати потрібний рівень курсу. Так робив Китай, коли у 2005 році почав девальвацію юаня щодо долара.

 

Неконтрольована девальвація. Національна валюта падає в прірву, і ніхто не розуміє, що робити.

 

Чим девальвація відрізняється від інфляції

Ці два поняття часто плутають. Обидва пов’язані з нацвалютою та цінами, але по-різному.

 

Інфляція	Девальвація
Знецінення грошей на внутрішньому ринку.	Послаблення національної валюти на міжнародному ринку.
Місяць тому ви сплачували провайдеру 200 грн, а сьогодні абонплата вже 400 грн. Курс до долара чи євро при цьому може стояти на місці.	Місяць тому ви за 30 000 грн купували 1000 доларів, а сьогодні можете купити лише 700.

 

Інфляцію відчуває кожен із нас. Девальвацію можна довго не помічати, якщо не цікавитися курсом валют.

 

Але майже завжди інфляція приходить за девальвацією. Причини: імпортні товари стають дорожчими → імпортна сировина для місцевого виробника також дорожчає (хоча її ціна не змінилася) → дорожчають товари всередині країни.

 

Девальвація та небезпека дефолту

 

Девальвація може бути ознакою кризи, але не завжди. Передусім це інструмент регулювання, який використовують багато держав. Наприклад, Китай девальвував юань, щоб торгові мита від США були менш болючими.

 

Чому національна валюта слабшає

У моменті: тому що держава надмірно витрачає золотовалютні запаси та друкує більше грошей.

 

Загалом:

 

1. Через дефіцит грошей: коли імпорт перевищує експорт.
2. Коли знижуються світові ціни на сировину, яку продає держава. За незмінного обсягу експорту доходи падають.
3. Економічні та політичні катаклізми.

 

Наслідки девальвації

Може прозвучати несподівано, але в девальвації є й плюси – у випадку, коли її запускає та контролює держава.

 

Плюси девальвації	Мінуси девальвації
Зростання доходів від експорту. Сплачують у валюті, а курс зріс. Національної валюти стає більше – платіжний баланс покращується.	Люди менше купують, хоча й накопичувати гроші стає невигідно. Економіка сповільнюється. Нацбанк міг би знизити облікову ставку, але це прискорить інфляцію.
Підтримка національних виробників. Закордонні товари дорожчають, тому вітчизняні стають більш привабливими для споживача.	Закордонні товари дорожчають. Компанії-імпортери закуповують ту саму кількість товарів, але платять більше. Щоб існувати, вони підвищують ціни.
Економія валютних резервів. Після девальвації Нацбанку не потрібно витрачати запаси на утримання курсу.	Зростає інфляція та ризики економічної кризи.

 

→ Як облікова ставка НБУ впливає на ваші кредити, депозити та гроші в гаманці

 

Також від девальвації виграють експортні компанії. Продавали за кордон 100 товарів і заробляли 100 грн, а зараз заробляють 300 грн через курсову різницю, хоча витрати на виробництво в гривні не змінилися.

 

Що девальвація робить із грошима

З кредитами. Взяти кредит стає складніше. Ризики несплат зростають, тому банки суворіше оцінюють позичальника. Ставки за кредитами також можуть зрости.

 

Особливо важко тим, у кого кредити в доларах або євро. Умови кредиту ті самі, а гривні на сплату потрібно значно більше.

 

До 2008 року в Україні була затребувана валютна іпотека.

 

Під час відомої кризи тих років гривня впала з 5 за долар до 8. Наприклад, щомісячний платіж за іпотекою був 1000 доларів: до кризи – 5000 грн, після – 8000 грн. Це як зараз замість 40 000 грн людині раптом доведеться сплачувати 64 000 грн.

 

На гривневі кредити з постійною ставкою зростання курсу валют не впливає.

 

Із заощадженнями. Заощадження в гривні знецінюються разом із національною валютою. Заощадження у твердій валюті стають дохіднішими – за тієї самої суми грошей стає більше.

 

Відповідь на головне питання статті: так, є сенс закуповувати долари – це захисна тактика від девальвації. Але й тут не без нюансів.

 

Як захистити свої гроші

Проблема: заощадження в національній валюті знецінюються під час девальвації.

 

Завдання: зберегти їх.

 

Рішення:

 

Перевкластися у тверді валюти. Робити це вигідніше до девальвації, але й у процесі іноді не пізно. Можна придбати готівку, відкрити депозит, вкластися в держоблігації, зокрема валютні.

 

→ Гайд про держоблігації (ОВДП): як працюють, які бувають, як порівняти та сформувати портфель

 

Придбати нерухомість. Капітанська порада, а все ж таки. На довгій дистанції нерухомість дорожчає, хоча зауважимо, що інвестиції в нерухомість не такі прості, як здаються.

 

Вкластися в золото. Золото – захисний актив. Якщо купуєте в злитках, заздалегідь з’ясовуйте, кому потім можна злитки продати. Не завжди банки, які продають золото, його купують.

 

Динаміка руху ціни золота в доларах США. Одна свіча дорівнює одному року. Корекційне зниження було у 2013–15 роках. Нижні стовпчики показують обсяг продажів.

 

→ Банківські метали та монети в ПриватБанку

 

Інвестувати в цінні папери. Найбільш консервативні папери – державні облігації, проте треба рахувати, чи перекриє їхня дохідність рівень девальвації. Як варіант – купувати доларові або єврові.

 

Зробити велику купівлю. Іноді люди купують на вільні гроші дорогу техніку, авто тощо. Якщо ви планували купівлю, то можна. Якщо ні, радити такий крок не можемо. Це не захист грошей.

 

Усі кроки доречно диверсифікувати – розділити ризики. Наприклад, частину грошей вкласти у тверду валюту. І не в одну, а у дві чи навіть три: долар, євро, франк. На іншу частину грошей придбати валютні облігації.

 

У разі форс-мажору якісь активи втратять у ціні, інші – ні. Деякі залишаться на низькому рівні, інші – швидко відновляться. Це диверсифікація.

 

Автор знає людину, яка щомісяця купує біткоїн на 50–100 доларів незалежно від ціни.

 

Це варіант захисту, проте пересидіти ймовірне просідання активу (можливо, на кілька років) буде важко психологічно.

 

Девальвація коротко

Девальвація – це знецінення національної валюти щодо інших валют. Курс летить угору.

 

За девальвацією приходить інфляція (тобто підвищення цін), а от навпаки – не обов’язково.

 

Ризик девальвації вищий для країн, у яких імпорт набагато перевищує експорт.

 

Держава може навмисно послаблювати національну валюту, щоб підвищити дохід від експорту.

 

Нацбанк намагається керувати девальвацією, продаючи золотовалютні резерви. Так стримується курс.

 

Щоб захистити гроші від знецінення, можна придбати нерухомість, вкластися у тверді валюти, золото чи облігації.