Дефляція: в чому проблема, коли ціни падають

Здебільшого люди бояться інфляції, коли ціни зростають. Дефляція на цьому фоні виглядає як благо, адже ситуація протилежна – ціни падають.
 

Чому ж економісти більше бояться саме дефляції та що робити з грошима в такій ситуації – розглянемо далі

 

Олександр Бихно: давно працює в банках

Що таке дефляція і кому вигідно, що гроші дорожчають

зображення ілюструє принцип дефляції: з часом гроші дорожчають, тому за ті ж гроші можна купити більше.

 

Про інфляцію знають усі – ціни зростають, а вартість грошей падає, адже через рік ви не зможете купити товар за сьогоднішньою ціною.

 

За дефляції все відбувається навпаки. Простими словами, дефляція – це подорожчання грошей. Ціни знижуються, і на Х грн ви через кілька місяців зможете купити більше товару Y, ніж сьогодні.

 

  Інфляція Дефляція
Ціни Зростають Стійко падають
Гроші Дешевшають Дорожчають
Стимул до купівель Краще купити сьогодні, адже завтра буде дорожче Вигідніше відкласти купівлю
Ефект Низька (до 4%) інфляція стимулює економіку Заколисує економіку, веде до рецесії

 

Іноді зниження цін відбувається з об'єктивних причин – наприклад, не сезон. Ніхто не дивується, що взимку морозиво коштує дешевше. Це не дефляція.

 

Дефляція – стійке зниження цін в економіці загалом.

 

У чому проблема

 

На перший погляд здається, що все чарівно – ціни знижуються, можна купувати більше. Звучить як мрія, а насправді все навпаки.

 

🚨 Різниця між попитом і пропозицією стрімко збільшується → ціни падають → люди вважають, що купівлі краще відкласти, адже незабаром ціни ще знизяться.

 

Стає вигідно накопичувати гроші, навіть під матрацом, адже з кожним днем вони дорожчають.

 

Як підсумок: уповільнення виробництва та економіки, держава отримує менше податків → ВВП країни знижується.

 

🚨 🚨 По-простому: держава бідніє.

 

Ви можете сказати: «Нехай виробництво уповільнюється, зате ми з грошима і в безпеці».

На жаль, ні, тому що логіка, описана вище, може перетворитися на дефляційну спіраль, і тоді ховайся, хто може.

 

Дефляційна спіраль: як працює явище, яке лякає сильніше, ніж слово «криза» 

Під час дефляції люди схильні накопичувати гроші.

 

🕐 Товар, який хотілося купити сьогодні, краще купити через кілька місяців, коли він подешевшає.

🕣 Але через кілька місяців з’являється думка, що можна ще почекати.

 

Для людини це логічно, а для бізнесу – катастрофа.

 

  1. Попит падає, тому бізнес виготовляє менше товару.
  2. Менше виробництва – менше закупівель сировини (в ланцюжок додається дедалі більше компаній).
  3. Для меншого виробництва потрібно менше людей – починаються звільнення, зростає безробіття.
  4. Безробіття породжує страх: люди невпевнені в майбутньому, тому витрачають ще менше грошей.
  5. Попит знову падає, бізнес змушений ще скорочувати виробництво та знижувати ціни, а потім – звільняти людей.

І понеслося на новий виток.

 

дефляційна спіраль на кожному витку збільшує наслідки ланцюга: знижуються ціни → люди менше купують → попит падає → виробництво зменшується → зростає безробіття. Кожний виток спіралі погіршує економічну ситуацію в країні. Кожен елемент тягне за собою інший. Рано чи пізно ситуація проходить точку неповернення.

 

Якщо таке відбувається з однією галуззю, це погано, але ще можна виправити. А якщо відразу з кількома, то неминуче падіння ВВП.

 

→ ВВП простими словами: яка користь від показника особисто вам

 

Доволі сильно дефляція б'є по банках. Що далі по спіралі, то менше сенсу в кредитах. Не дарма в банківській сфері кредитування називають активними операціями, а заощадження – пасивними. Якщо активних операцій немає, то користі від пасивних небагато, адже немає обігу грошей.

 

Уявіть, що гроші – це як кров в організмі. Її стає менше, менше, менше... Людина-держава все більше слабшає… і занурюється в затяжний сон.

 

Найгірше під час дефляції відчуває себе бізнес із боргами – кредитами або дебіторською заборгованістю.

Припустимо, компанія отримала 1 000 000 грн на закупівлю сировини. Якщо через дефляцію ціни на товар знизилися на 10%, то фактично борг компанії зріс. Для його повернення потрібно продати більше товару, попит на який і так падає.

 

Причини дефляції: чому гроші дорожчають 

Є кілька причин, через які ціни стрімко падають. Головні – це неправильне державне управління та криза в економіці.

 

Перевиробництво. Бізнес виготовив занадто багато товару. Склади переповнені, що збільшує витрати. Щоб їх знизити, знижують ціни на товари.

 

Неправильна монетарна політика. Наприклад, держава продала занадто багато валюти населенню та бізнесу. Так роблять, щоб зміцнити національну валюту, але якщо перестаратися, гривня стане занадто дорогою і ціни знизяться.

 

Скорочення кредитування. Коли темпи інфляції значно уповільнюються, банкам стає невигідно кредитувати. Наприклад, банк видає 1000 грн, щоб через рік отримати 1025 грн. Якщо дефляція буде 10%, то реальна прибутковість кредиту може бути навіть від’ємною. Коли банки не кредитують, в економіці виникає нестача грошей, тому вони дорожчають.

 

Вдосконалення технологій 🥳

У світі технологій часто виникає «позитивна дефляція». Наприклад, ціни на смартфони чи комп'ютери постійно знижуються, оскільки виробництво стає дешевшим, а функціональність зростає.

Однак це локальний ефект окремих напрямків.

 

Як боротися з дефляцією 

Економісти вважають, що з дефляцією впоратися складніше, ніж з інфляцією. Потрібна захмарно висока економічна експертиза від влади.

 

Два головних завдання – щоб люди стали більше купувати, а в бізнес заходили інвестиції. Для цього 👇

 

Знижують облікову ставку. Коли ставка знижується, кредити стають вигіднішими за накопичення, тому люди охочіше витрачають гроші, а економіка оживає.

 

→ Як облікова ставка НБУ впливає на ваші кредити, депозити і гроші в гаманці

 

Скуповують борги банків. Нацбанк може викупити борги банків. Так вони позбудуться проблемних кредитів, і зможуть запропонувати клієнтам цікавіші програми кредитування. Щоправда, щоб викупити борги, державі доведеться надрукувати грошей, що підвищує небезпеку вже інфляції.

 

Збільшують державні інвестиції. Уряд може ініціювати великі інфраструктурні проєкти (будівництво доріг, заводів), щоб створити робочі місця та влити гроші в економіку, стимулюючи попит.

 

Знижують податки. Зрештою, уряд може навіть знизити податки, щоб бізнес міг вкладати в розвиток, а люди – більше купувати.

 

Країни, що зіткнулися з дефляцією

Найсвіжіші приклади – Японія, Греція, США.

 

Японія 🇯🇵

 

Хрестоматійний приклад – Японія в період із 1990 до 2020 року.

 

Причиною стали бульбашки на фондовому ринку та ринку нерухомості. Уряд спробував виправити ситуацію за допомогою облікової ставки, але перестарався. Ставку підняли надто різко: з 2,5 до 6%. І бульбашка луснула. Фондовий ринок впав на 62%, ціни на землю – на 70%, нерухомість – на 65%.

 

До 2002 року безробіття стрибнуло до 5,5% проти 2% у 1990 році.

 

Греція 🇬🇷

 

Приклад свіжіший – Греція. У 2013 році ціни на роздрібні товари обвалилися до 8%. Багато бізнесів не змогли покрити витрати та збанкрутували.

 

США 🇺🇸

 

Найбільший в історії США період дефляції відбувся під час Великої депресії (1929–1933).

 

За кілька років ціни знизилися на 20–30%, а безробіття сягнуло 25%. Це був класичний приклад дефляційної спіралі.

 

Переваги дефляції 👀

Багато економістів вважають дефляцію більш підступним і небезпечним ворогом, ніж інфляцію. Але й у неї є плюси.

 

Речі стають доступнішими. Купити авто, комп'ютерну техніку та одяг можна дешевше.

 

Менше поганих кредитів. Люди звикають жити на зарплату. Для банків та економіки це не надто добре, але водночас у системі зменшується частка проблемних кредитів.

 

Економіка зростає в правильному напрямку. Під час дефляції руйнується звична багатьом система хаотичного споживання. Країна та бізнес починають виготовляти те, що реально потрібне людям.

 

Люди не вкладають гроші в ризиковані, сміттєві активи. Через інфляцію багато людей інвестують просто, щоб зберегти гроші. Під час дефляції такої потреби немає, тому лопається багато сумнівних інвестиційних бульбашок.

 

Що робити з грошима під час дефляції

Гроші дорожчають, тому такі інструменти з фіксованою дохідністю, як облігації та депозити, мають великий попит. Приклад Японії підтверджує: до 2020 року частка облігацій і депозитів становила 54,2% (у США було 13,7%, а в ЄС – 34,9%).

 

А ще дефляція – це час, коли вигідно зберігати готівку вдома.

 

Якщо ж інвестор ухвалює рішення активно вкладати гроші, то краще надавати перевагу компаніям – виробникам товарів першої потреби. Ці купівлі люди не будуть відкладати на відміну від авто, меблів і побутової техніки.

 

Підсумуймо

Дефляція – це подорожчання грошей, що виникає через стійке падіння цін у багатьох галузях економіки.

 

На перший погляд, це вигідно, але насправді дефляція значно небезпечніша за помірну інфляцію.

 

Головна проблема – це дефляційна спіраль: люди відкладають купівлі, бізнес скорочує виробництво й звільняє працівників, безробіття та страх ще більше знижують попит.

 

Дефляція б'є по кредитуванню (активній частині банківського бізнесу), оскільки сенс брати позики зникає.

 

Для боротьби з дефляцією держави використовують зниження облікової ставки та фіскальні заходи (зміни податків).

 

Інвестору вигідно зберігати гроші в інструментах із фіксованою гарантованою дохідністю – депозитах та облігаціях. Готівка – також варіант, тому що гроші дорожчають.