Чому б державі не надрукувати стільки грошей, щоб вистачило на всіх?

Навіщо нам гроші

Ціни зростають, і це нормально. Якщо нас це обурює, можна відмовитися від грошей і повернутися до бартеру, коли товари не купували, а обмінювали. Але виникають інші проблеми: вам потрібен мішок зерна, а на обмін є верстат. Навіть якщо власник зерна згоден взяти верстат, вам не потрібно стільки зерна. Так з’явилися гроші.

Під час бартеру з відомого ланцюга «товар – гроші – товар» зникає ланка «гроші»
 

З часом гроші знецінюються, і ми не можемо купити батон хліба за тією ж ціною, що два роки тому. Зростання ціни протягом двох років – це нормально, хоча питання «наскільки» теж важливе. Але якщо вже за місяць батон хліба коштує вдвічі дорожче – це проблема. Інфляція мчить, як поїзд, що злетів із рейок.

 

→ Чому ціни зростають, і як інвестори захищають свої гроші

 

Як держава друкує гроші

Збільшити грошову масу можна готівковим і безготівковим шляхом.

 

Готівкова емісія. Нові купюри друкують постійно. Хоча б для того, щоб замінювати ті, які ми з вами рвемо, мнемо та випадково забуваємо в пральній машині.

 

Безготівкова емісія. Фізичних банкнот немає. Гроші зараховуються на рахунки банків або держава випускає облігації.

Контрольований друк грошей закладають у бюджет, наприклад, під інфраструктурний проєкт
 

А буває позапланова емісія, коли під час раптової кризи потрібно підтримати економіку.

 

🇺🇸 США в часи COVID-19

У 2020 році Конгрес ухвалив програму CARES Act на ~2,2 трлн доларів. Частину цих грошей надрукувала ФРС (Федеральна резервна система – аналог нашого Нацбанку).

 

• Кожен дорослий американець у першому раунді отримав $1200.
• Безробітні отримували додатково $600 на тиждень.
• Малому бізнесу списували кредити, якщо компанія зберігала робочі місця.

Так вдалося уникнути катастрофічного падіння економіки.

 

З цього боку друк грошей – суцільний позитив. Грошова маса зростає → бізнес отримує дешевші кредити → люди можуть більше купувати, і живеться їм легше.

 

Ідилія 🫠 Якби не одне «але»...

 

Що буде, якщо друкувати гроші безконтрольно

Погано, коли друк грошей стає єдиним розв'язанням будь-якої економічної проблеми. Це як цілорічно капати закладений ніс, не лікуючи хронічну застуду.

 

За постійної емісії гроші знецінюються 📉

 

Ви скажете: «Вони й так знецінюються, ти ж писав про це на початку». Так, але тепер це відбувається дуже швидко. З’являється загроза неконтрольованої інфляції.

 

Держава може підвищити облікову ставку, але в підсумку все зводиться до заплутаного вузла.

 

→ Як облікова ставка НБУ впливає на ваші кредити, депозити і гроші в гаманці

 

Чому гроші знецінюються під час емісії

Закон економіки: якщо на звичайний фруктовий ринок завезти пів тонни яблук, ціна на яблука впаде, бо пропозиція перевищує попит. У зворотний бік правило теж працює: якщо яблук буде менше за покупців, ціна зросте.

Так само з грошима: якщо держава їх надрукує й роздасть, більшість із нас відразу захоче щось купити
 

Охочих купити стане більше, ніж є товару. Спочатку товар зникне з полиць, потім повернеться з виробництва, але вже за новою, вищою ціною.

 

Добрий ранок, пані інфляціє 🧐

 

🇿🇼 Зімбабве 2000-х

Уряд почав масово друкувати гроші, щоб покривати дефіцит бюджету та виплачувати зарплати. Нові гроші не йшли у виробництво, економіка падала після земельних реформ.

 

Результат – гіперінфляція з приростом на тисячі процентів щомісяця. З’явилися банкноти номіналом 100 трильйонів зімбабвійських доларів.

 

Зрештою у 2009 році держава офіційно відмовилася від своєї валюти та перейшла на долар США й південноафриканський ренд.

 

🤔 Хвилинку! Так, через те, що в людей з’явилося більше грошей, попит на товар значно вищий за пропозицію. Але чи обов’язково підвищувати ціни? Можна ж виробляти більше товарів, щоб відновити баланс.

 

В ідеальному світі – можливо. Проте збільшити виробництво – складно, дорого і довго. Простіше підняти ціни, особливо коли гроші в покупців є.

 

🚛 Добре, уявімо, що ми пішли іншим шляхом і наростили виробництво. Доведеться наймати більше людей. Місць буде більше, ніж людей, готових працювати – отже, доведеться підвищувати зарплату. А потім люди з підвищеними зарплатами теж підуть до магазинів – коло замкнеться.

 

Щоб розірвати це коло, емісія грошей має йти плюс-мінус у темпі зростання ВВП (валового внутрішнього продукту).

 

Ще простіше: щоб емісія не розганяла інфляцію, гроші треба друкувати вчасно і правильно розподіляти.

 

🇺🇸 США, криза 2008

Після обвалу інвестиційного банку Lehman Brothers та кризи іпотечного ринку американська економіка опинилася на межі колапсу.

 

ФРС запустила програму кількісного пом’якшення (Quantitative Easing, QE) – протягом 2008–2014 років ФРС надрукувала і вкинула в систему понад 3,5 трлн доларів.

 

А тепер фокус 🎩

 

За надруковані гроші ФРС викуповувала державні та корпоративні облігації. Ліквідність залишалася у фінансовій системі, не потрапляючи безпосередньо до споживачів. Це не розганяло споживчу інфляцію, хоча й підігрівало ринок активів.

 

Є багато випадків, коли емісія грошей не призводить до стрибка цін. Далі – три фундаментальних ситуації.

 

1 - Недозавантажена економіка

Класичний аргумент проти друку грошей звучить так: якщо в людей більше грошей, вони більше купують, а отже ціни зростають. Це правда, але лише тоді, коли економіка вже працює на повну потужність.

 

🏭 Уявіть завод, який може випускати 1000 одиниць продукції, але працює лише на 600 через низький попит.

 

Держава запускає емісію → гроші потрапляють до бізнесу та споживачів → з’являється попит → завод запускає додаткові лінії, наймає людей і збільшує виробництво.

 

У цьому випадку нові гроші не розганяють ціни, тому що ринки недозавантажені.

 

🇺🇸 «Новий курс» Рузвельта (1930-ті)

Держава вливала гроші в будівництво доріг, мостів і дамб.

 

Це дало мільйони робочих місць без стрибка цін, тому що після Великої депресії економіка працювала значно нижче свого потенціалу. Попиту не було, тому гроші Рузвельта просто заповнили порожнє місце, як вода наповнює басейн.

 

Уявіть ресторан на 100 місць, в якому зараз відпочиває тільки 20 клієнтів. Від того, що завітають ще 30 гостей, ціни не підвищаться.

 

Саме таким шляхом рухався Китай у 1990–2000 роках. Держава вкладала нові гроші не просто в споживання, а в інфраструктуру та виробництво.

Інфраструктура vs прямі виплати

✅ Емісія на інфраструктуру: нові гроші працюють у реальному секторі, збільшуючи обсяг товарів і зменшуючи собівартість. Інфляції майже немає.

 

⛔ Емісія на прямі виплати населенню: попит зростає, але пропозиція не встигає, тому ціни злітають.

 

2 - Гроші йдуть у фінансову систему, а не до споживачів

Друкуючи гроші, держава створює додаткову ліквідність. Якщо нова ліквідність «осідає» на рахунках банків, інвестиційних фондів чи фінансових ринках, то вона майже не впливає на споживчі ціни.

 

Гроші починають працювати інакше:

 

• підживлюють біржові індекси та акції;
• стимулюють ріст цін на нерухомість і землю;
• збільшують вартість облігацій, стартапів та інших активів.

 

Споживча інфляція залишається низькою, бо гроші не доходять напряму до пересічного покупця.

Саме це зробила ФРС після кризи 2008 року, коли викуповувала облігації за гроші, які сама ж надрукувала. Інфляція споживчих цін після цього залишалася низькою (в США ~1–2% річних, в ЄС – ще менше).

 

3 - Гроші виводять із внутрішнього обігу

Інколи емісія не збільшує інфляцію, бо нові гроші не доходять до споживачів.

 

Обслуговування боргів. Бізнес спрямовує кошти на погашення кредитів, гроші «осідають» у фінансовій системі, а не витрачаються на товари й послуги.

 

Відтік за кордон чи у валютні резерви. Якщо емісія йде на купівлю іноземної валюти або поповнення резервів центробанку, внутрішній попит також не зростає.

 

🇯🇵 Японія в 1990–2000-х

Після «бульбашки» на ринку нерухомості більшість нової ліквідності банки й компанії спрямовували на розрахунки з кредиторами, а не на розвиток чи споживання. У результаті замість інфляції країна жила в умовах дефляції.

Країни – експортери сировини

Коли центробанк скуповує надходження від експорту (долари США, євро) та формує валютні резерви, емісія не впливає на внутрішній ринок. Так робили Китай і країни Перської затоки.

 

Запам’ятаймо

Не можна надрукувати й роздати всім гроші, тому що почнеться дефіцит товарів у магазинах, і ціни зростуть.

 

Випадки, коли держави роздавали гроші населенню та бізнесу під час коронакризи, є екстреним винятком із правил.

 

Друкують гроші готівкою або в електронному вигляді зараховують на рахунки банків.

 

Друк грошей (емісія по-науковому) може не призводити до зростання інфляції. Наприклад:

 

• коли економіка недозавантажена;
• коли гроші йдуть до фінансової системи, а не до споживачів;
• коли грошима розраховуються з кредиторами або формують резерви.

Держава друкує гроші постійно – щонайменше, щоб покривати вилучені з обігу пошкоджені та втрачені банкноти.